Під такою назвою 3 листопада відбулася лекція в рамках фестивалю сучасної культури «Жовтень у Жовтні».

Солодкі супи, вареники з вурдою, кваша, печений цукровий буряк, складно уявити, але такими були солодощі українського селянського столу до кінця 19-го століття. Тоді народна культура ще не мала десертів, а цукор радили вживати як ліки та зберігали у закритих шафах разом зі прянощами та горілкою. Про зміни в уявленні про солодке у минулому й сучасності розповіла Олена Брайченко, дослідниця історії гастрономічної культури.

На завершенні лекції відбулася дискусія про те, як страва чи продукт стає «візитівкою» міста або регіону на прикладі кейсу успішного бренду 18-го століття — київського сухого варення (київських солодощів з фруктів та цукрового сиропу).

Олена Брайченко — співзасновниця видавництва книг з історико-гастрономічної теми їzhak та проекту Їжакультура, спрямованого на розвиток гастрономічної культури; провідна експертка Центру прикладної антропології, який займається дослідженням соціальних процесів та механізмів культурних трансформацій. Вона також є авторкою книги «Українське застілля» про традиції, обрядові страви, яка містить кулінарні рецепти та розповідає про зміни у традиційних українських святах.