Понад 7 млн. українців, а з них 8 тисяч житомирян, померли від голоду 1932-1933 років. 23 листопада 2013 року, у день 80-річниці Голодомору влада міста, області, житомиряни та гості міста зібралися біля пам’ятника «Сумуючий янгол», щоб покласти квіти, запалити свічку та вшанувати пам'ять про тих, хто загинув від голоду.

«Сьогоднішній день — це день національної свідомості. Ми відповідальні за те, щоб така трагедія більше ніколи не повторилася у житті нашого народу та зобов’язані зробити все, аби пам'ять про тих, хто загинув, завжди була живою», — зазначив Житомирський міський голова Володимир Дебой.

Очевидець трагедії тих років Юрій Олексійович акцентував, що пройшовши війну, до цього часу найстрашнішими спогадами для нього залишаються роки Голодомору.

«Я був дитиною, але і зараз у вухах лунають крики голодних кістлявих людей, які, помираючи, просили хоча б крихту хліба. Щодня безліч замучених голодом людей гинули просто на вулицях», — розповів Юрій Олексійович.

На майдані Путятинському вже традиційно люди виложили хрест із свічок і висловили сподівання, що сьогодні до пізньої ночі цей хрест буде лише оновлюватися і яскравіше палати.

«Мені важко говорити про Голодомор, про смерть мільйонів людей. Ці роки торкнулися і моєї родини. Мама з бабусею фактично вигризали кожну травичку, обшукували всю пилюку на вулиці з надією знайти хоча б зернину, щоб вижити. Бажаю щоб ніхто ніколи більше не знав такого горя», — наголосила житомирянка Раїса Добролеж.