Для них Різдво Христове - особливе свято. Наша знімальна група провела цілий день в особливому монастирі. Де спільне господарство ведуть і ченці і черниці. Побачивши обличчя цього ченця , напевно знайдуться ті, хто не повірить власним очам. Вчорашній податковий інспектор Шевченківського району Києва Анатолій. Тепер - батько Яків. Готується до першої зустрічі Різдва в новому статусі.
- Це не означає там речі якісь приготувати або наряди красиві, просто душевний стан - упокорити себе, душевна радість повинна бути.

Це місце, куди рідко ступає нога паломника. Далеко від дороги. Монастир у Городниці - глибинка Житомирській області. Таких, як ми, тут називають " світськими". Пішовши від світу, ченці не сильно шанують спілкування. Але в обмін на обіцянку мало говорити про світ - нашій знімальній групі дозволяють тут провести день перед Різдвом.

- Постукати в двері, прочитати молитву, якщо я відповім Амінь - вони можуть зайти, якщо я нічого не відповім - вони не зайдуть просто так.

Це монах Маркіян показує нам свою келію. Гості тут не часті. Може зайти тільки духовний наставник, настоятель храму і побратими. При слові "келія" в уяві - сирі сирі стіни, але тут - звичайна кімната. Здається, стерильно чиста. Так, запевняє монах, не тільки перед святом. Мовляв, як у будинку, так і в душі.

- Кутя буде, мед, родзинки и мак, для вечері. То така бєдна кутя, но вона и є бєдна.

На вулиці майже нікого. А на кухнях кипить робота. Сьогодні цілий день ченці не п'ють і не їдять до першої зірки, а реально - до закінчення вечірньої служби. І лише потім трапеза. Безсумнівно з дванадцяти пісних страв.

- Будуть голубці, тут рис, гриби сушені білі і зажарка з моркви і цибулі. Якщо не звертати увагу на одягання - про батька Антонії можна подумати шеф -кухар ресторану.
- Це на салат, а млинці, там йдуть кальмари, омлет печеться, свіжий огірок і майонез. Правда, такий ситний салат тільки по великих святах.

За матеріалами