25 листопада в зоні проведення антитерористичної операції загинуло двоє бійців 95-ї десантно-штурмової бригади: сержант 2-го десантно-штурмового батальйону Дмитро Литвинчук 1992 року народження з Крученця Черняхівського району та молодший сержант Максим Перепелиця 1990 року народження з Давидівки Хорошівського району. Прощання з останнім відбулось цього вівторка, в його 27-й день народження. Кількасот житомирян, рідні загиблого, побратими та керівники міста і області прийшли на майдан Корольова, аби вшанувати воїна. Начальник штабу, перший заступник командира першого десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади капітан Євген Гончар у 2013 році був командиром Максима Перепелиці та приймав його на службу. За словами офіцера, Максим був справжнім воїном та прикладом для багатьох:
"Я дуже добре пам'ятаю той день, коли він прийшов. Це була осінь. Я відразу помітив, що хлопчина розумний. Таке відразу кидається в очі, адже видно було, що він не плив за течією, як багато інших людей, а мав власну думку. Вмів її чітко висловити. Він був справжнім патріотом України. І, я вважаю, що Максим був прикладом для багатьох. Офіційна версія – загинув від кулі снайпера. Перед ним поранили хлопця, а Максим Кинувся йому на допомогу і також спіймав кулю. На жаль, до шпиталю його не довезли. Помер по дорозі".

Максим Перепелиця загинув в районі одного з опорних пунктів на Донеччині.
"Ви знаєте, що війна на Сході України ще не закінчилася. Дуже складно пояснювати. Вже третій мій боєць йде в Небо. Єдине, що хочу зазначити, що ще не все закінчено. Ворог за все ще пошкодує і відплатить сповна", – зазначив Євген Гончар.

Поховали Максима Перепелицю на Смолянському військовому кладовищі.