23 березня, у Житомирському медичному інституті відбулася прес-конференція, присвячена презентації даних всеукраїнського дослідження «Індекс Здоров’я. Україна - 2017».
Проект «Індекс здоров’я. Україна» започатковано Міжнародним фондом «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» для щорічного визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою. «Індекс здоров’я. Україна» є інструментом, завдяки якому управлінці галузі охорони здоров’я й усі, хто долучається до формування політики на національному та місцевому рівнях, можуть оцінити вплив реформи на пацієнтів і громаду. У процесі медичної реформи «Індекс здоров’я. Україна» надасть дуже важливі дані, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію на місцях, зіставити її з іншими областями та загальнонаціональними показниками, а також вчасно реагувати на виклики.
Тетяна Степурко, представник проекту «Індекс здоров’я. Україна», доцент магістерської̈ програми «Менеджмент в охороні здоров’я» Національного університету «Києво-Могилянська академія» під час презентації дослідження, зокрема, зазначила, що у 2017 році Індекс здоров’я жителів Житомирщини вийшов на рівень 64 пунктів зі 100, що на 7 пунктів вище, ніж у 2016 році, та на 2 пункти вище за середній по Україні показник. Індекс враховує, наскільки громадяни задоволені амбулаторною та стаціонарною медичною допомогою, чи звертаються до лікаря у випадку хвороби, як оцінюють свій стан здоров’я, скільки витрачають на ліки, що знають про здоров’я та здорову поведінку.
У 2017 році 63%, чи приблизно двоє з трьох мешканців Житомирської області сказали, що мають погане та дуже погане здоров’я. Хоч кількість опитаних з такою оцінкою зменшилась, порівняно з 2016-м роком (74%), та регіон досі входить у ТОП-3 областей по Україні, де люди найгірше оцінюють своє здоров’я.
Так само негативно жителі області оцінили екологічну ситуацію в регіоні: лише 29% схвально відгукнулись щодо чистоти повітря й води. Гіршу екологічну ситуацію, за результатами опитування, мають лише Дніпропетровська та Запорізька області – лише 25% і 20% опитаних відповідно оцінили екологічну ситуацію в регіонах як «добру» та «дуже добру». Найкраща ситуація з екологією, на думку респондентів, у Чернігівській області: 68%, або двоє з трьох чернігівчан схвально оцінили чистоту повітря й води.
37% опитаних жителів області в разі нездужання найперше зверталися до сімейного лікаря чи терапевта. Це найвищий показник такої поведінки в разі хвороби серед областей України. Він значно змінися, порівняно з 2016 роком. У 2016-му на Житомирщині люди в разі хвороби найчастіше лікувались самостійно ліками (32%) чи народними засобами (32%), і лише 23% усіх опитаних передовсім зверталися до терапевта чи сімейного лікаря.
Загалом по країні лише 19% йшли одразу до лікаря. Найчастіше ж у середньому по Україні люди у випадку нездужання лікувалися самостійно за допомогою ліків (28% усіх опитаних).
Житомирська область посідає третє місце за рівнем задоволеності дільничним педіатром – 92% цілком задоволені та скоріше задоволені. Більше задоволені лише жителі Миколаївської (93%) та Харківської (96%) областей. У середньому по Україні цей показник складає 80%. Найменш задоволені дільничними педіатрами мешканці Запорізької області – лише половина опитаних сказали, що вони здоволені та скоріше задоволені.
Існують суттєві відмінності між регіонами у ставленні до реформи охорони здоров’я. Число опитаних у Житомирській області, які вважають реформу необхідною, є більшим за середній по Україні показник: 90% проти 84% відповідно. Суттєво збільшилась кількість мешканців Житомирщини, які вважають, що реформа відбувається, і тепер цей відсоток складає 30, порівняно із 19% у 2016-му. Загалом по Україні 23% респондентів бачать, що реформа охорони здоров’я відбувається.
Від реформи житомиряни, як і опитані в цілому по Україні, передусім, очікують правильне діагностування та призначення лікування, зменшення витрат пацієнта на медичну допомогу та ліки. Водночас тільки 3% опитаних очікують, що при цьому зарплати медичного персоналу збільшаться.
«Щоб втілювати реформу послідовно й ефективно, потрібно системно моніторити доступність і якість надання медичної допомоги на місцях, особливу увагу приділяючи думці її споживачів. Саме для такого системного оцінювання вже другий рік поспіль проводиться дослідження «Індекс здоров’я. Україна». Цьогоріч ми можемо відстежити, як зміни в системі охорони здоров’я, що відбуваються в рамках реформи в Україні загалом та на рівні громад, відбиваються на кінцевому отримувачі медичної допомоги», – вважає Вікторія Тимошевська, директорка Програмної ініціативи «Громадське Здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».
Повний звіт дослідження «Індекс здоров’я. Україна» можна завантажити на сайті: www.health-index.com.ua.
