У Житомирі 14 грудня відбулися заходи, приурочені Дню вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Червоногарячі гвоздики поклали до підніжжя пам’ятних меморіалів, встановлених у пам’ять про правоохоронців-ліквідаторів, члени делегації з УМВС України в Житомирській області на чолі з керівником Анатолієм Лазаревим.
26 квітня 1986 року о першій годині 23 хвилини ночі стався вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС, який підняв за тривогою тисячі працівників міліції, пожежних та співробітників інших служб, які несли службу в містах Прип’ять, Чорнобиль, 30-кілометровій зоні відчуження в складних екстремальних умовах.
Спогади ліквідаторів, що опинилися в самому епіцентрі подій у найперші дні після вибуху, й до сьогодні розбурхують ті колишні їх відчуття, повертаючи на чверть століття назад у вир страшних подій. 1300 працівників органів внутрішніх справ Житомирщини брали участь у ліквідації Чорнобильської трагедії, переважна більшість їх зараз знаходяться на заслуженому відпочинку.
Як згадують правоохоронці-ліквідатори, які працювали в зоні аварії на ЧАЕС безпосередньо після лиха, основним їх завданням було патрулювання міста Прип’яті, недопущення мародерства, грабежів, охорона громадського порядку. А увечері, коли міліцейські взводи патрулювали пусті вулиці, міліціонери заходили до тих помешкань, у вікнах яких з’являлося світло, з єдиною метою – переконати господарів, що з якихось причин не покинули напівмертву Прип’ять, невідкладно це зробити. Хоча б заради збереження власного життя та життя їх дітей.
Замислюватися над тим, що трапилось, було не до часу. Патрулюючи нічні вулиці Прип’яті, хлопці забиралися на дахи багатоповерхівок і звідти стежили за страшною пожежею на реакторі...
Уже в перші післячорнобильські роки медики робили сумні прогнози на майбутнє щодо здоров’я ліквідаторів. Але тоді ніхто не замислювався над серйозністю ситуації, навіть хворі відмахувалися від лікарів, сподіваючись, що "час вилікує все". Не вилікував.
– Ми із сумом згадуємо імена понад 150 ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, працівників органів внутрішніх справ Житомирщини, яких сьогодні, нажаль, немає з нами, – відзначив генерал-майор міліції Анатолій Лазарев. – Низько схиляємо голови за їх мужність і героїзм, самовідданість і рішучість, проявлені на ризик власному життю та здоров’ю під час виконання відповідальних завдань.