Житомирський військовий шпиталь – один з найстаріших в Україні. Він веде свою історію з 22 лютого 1813 року – від дня заснування у Волинській губернії військового тимчасового госпіталю. У перші дні Великої Вітчизняної війни – 25 червня 1941 року – він прийняв першу партію поранених. Трохи згодом був евакуйований у м. Лубни Полтавської області, потім у Чкалів, Воронеж. Всього за роки війни у шпиталі пролікувались 19 тис. військовослужбовців, переважна більшість яких повернулись на фронт. За відданість своїй справі і з нагоди 30-річчя від дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні колектив військового медичного закладу було нагороджено орденом Червоної Зірки. Медикам шпиталю довелось працювати у революційній Кубі, Анголі, в Афганістані.
З нагоди 200-річчя 409-го Житомирського військового ордена Червоної Зірки шпиталю в обласній філармонії відбулися урочисті заходи. Військовослужбовців медичної служби привітали заступник голови облдержадміністрації Віктор Балюрко, заступник голови обласної ради Михайло Чигир, заступник директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Віктор Жахівський, начальник Житомирського гарнізону, командир 8 армійського корпусу Петро Литвин, представники духовенства.
Історія Житомирського військового шпиталю вражає. Впродовж двох століть військові медики виконують свій основний обов’язок – лікують захисників Вітчизни. Про це сказав у своєму вітальному слові заступник голови облдержадміністрації Віктор Балюрко. Від обласної державної адміністрації і особисто від себе він щиро привітав колектив закладу з ювілеєм і вручив почесні грамоти.
В даний час у шпиталі, який очолює полковник медичної служби Олександр Серебряков, служать і працюють 215 медичних працівників, в тому числі – 56 лікарів, з них лікарів вищої категорії – 27. У листопаді 2012 року шпиталь підтвердив акредитацію лікувального закладу першої категорії. За рік тут отримують медичну допомогу близько 6 тисяч людей. Послугами Житомирського військового шпиталю зараз користуються не тільки військовослужбовці Житомирського гарнізону, а й цивільне населення.