Напередодні 75-ої річниці визволення Житомира з-під гітлерівської окупації міський голова Сергій Сухомлин та його заступниця Вікторія Краснопір відвідали учасницю тих боїв Тетяну Григорівну Кольцову (Свінценкову).

Нині їй 98 років. На фронт Тетяна Григорівна пішла фельдшером у серпні 1941 року. 23-річною дівчиною брала участь у боях за визволення Сум, Києва і Житомира.

Жінка згадує, що, незважаючи на посилення бойових дій, 31 грудня 1943 житомиряни готувалися святкувати Новий рік.

«Житомир був звільнений 31 грудня, якраз перед самим Новим роком. Люди готувалися до свята. Всі знаходили щось (харчі до новорічного столу, - ред.). Бідні, така війна пішла… Але радісні були люди, я вам скажу. Радісні, посміхалися. І всі запрошували, я пам’ятаю. Може через те, що я дівчам була, не знаю, всі кликали на багатий вечір… Житомиряни – дуже гостинні люди», – розповідає Тетяна Кольцова.

Сама вона народилася в селі Липиці (зараз Псковська область, РФ) 23 січня 1920 року. У 1940 році закінчила Ленінградський медичний технікум і вже за рік була покликана в Червону Армію Ново-Петергофським РВК Ленінградської області.

У липні 1942 року Тетяна Григорівна отримала поранення. З липня 1942 року по лютий 1943 року брала участь у Сталінградській битві в складі Воронезького фронту, нагороджена медаллю «За оборону Сталінграда».

У червні 1943 року була переведена на посаду військового фельдшера 1288-го армійського зенітного артилерійського полку 38-ї армії 1-го Українського фронту.

«Думаю, що я дуже багатьох врятувала солдатів. І не шкодую, що в мене руки такі. У найсильніші морози під кулями перев’язували… Ви вибачте, що я розстроююсь. Просто ці всі солдати скривавлені досі перед очима стоять. Той, хто був в тому пеклі, ніколи цього не забуде», – розповідає жінка-ветеран.

У липні 1943 року Тетяну Кольцову нагородили медаллю «За бойові заслуги», у жовтні 1945 – отримала орден Червоної Зірки. Також у 1985 році була нагороджена орденом Вітчизняної війни другого ступеню.