Обговорити проблеми і перспективи археологічних досліджень Замкової гори в Житомирі за круглим столом зібралися провідні науковці – археологи та історики. Громадський діалог проходив у стінах Житомирського державного університету ім. І. Франка. Організаторами заходу виступили Інститут археології НАН України, Житомирський обласний краєзнавчий музей та Житомирський держуніверситет Франка.

Учасники круглого столу обговорювали не лише результати попередніх розкопок та археологічних досліджень, а й їх перспективи. Найближчим часом планують залучати до співпраці більше студентів-франківців, які роблять перші кроки в археології, каже начальник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас:

"Я вважаю, що головний результат проведених робіт – це початок серйозних археологічних досліджень у Житомирі. Ми починаємо тісно співпрацювати з історичним факультетом Житомирського держуніверситету. Я цим дуже задоволений, і додам, що наше керівництво тільки сприяє цій співпраці. Сподіваюсь, що вона буде корисна і для самих студентів, котрі беруть у цьому участь. Планів вистачає, ми будемо їх втілювати, у разі підтримки з боку міської або обласної адміністрації. Дуже доцільно для подальших робіт, якщо б розкопки мали плановий характер"

Питання планомірності робіт підіймала і спеціаліст по середньовічній археології, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, Лариса Віногродська. За її словами, це обговорювали і у Вінницькій області. В аналогічній ситуації наші сусіди це питання вирішили дещо швидше, прийнявши попередню програму розкопок в місті на найближчі три роки. Щодо Житомира, Лариса Віногродська вважає за необхідне виділити для робіт на Замковій горі хоча б 70-100 тисяч гривень.

Нагадаємо, у 2011 році Обласний краєзнавчий музей звернувся до Інституту археології з проханням провести розкопки на ділянці, яка відводилась під будівництво нового приміщення музею природи. Це й стало підставою для початку розкопок. Проте основний масив робіт був проведений в 2012 році. Виявлена на цій ділянці археологічна спадщина свідчить про те, що на території Замкової гори життя існувало з 8 ст. н. е.

Втім, найбільшим відкриттям для шанувальників старовини стала знахідка, котру виявили на глибині близько 5 метрів від поверхні. Під час риття котловану під будівництво нового музею природи археологи розкопали стіни старовинної будівлі, на якій зосереджувався основний масив досліджень. Сьогодні цей об’єкт законсервований.