Про це йшлося на семінарі «Ринок біомаси в Україні та Європі», що пройшов в Житомирі за сприяння МЗС Литви, УСПП та обласної держадміністрації. Це третій та заключний захід, організований цьогоріч в Україні структурою «Openeurope».

Україна поступово переходить на відновлювальні джерела енергії (ВДЕ), серед яких лідирує використання біомаси. Темпи росту цього сектору постійно зростають: до 1,5% щорічно. Сумарно біоенергетика замістила 3,8 млрд м3 природного газу у 2017 р, а енергетичний потенціал біомаси вітчизняного АПК становить еквіваленту 17—20 млрд. кубометрів природного газу. При інвестиціях у використання біомаси в Україні, створення біопаливної біржі, до прикладу, вже за 15 років ВДЕ в секторі теплопостачання становитимуть не менше 40%. Відтак, середньостатистичний обласний центр з 300 тисяч населення вже зараз може покривати свої потреби в теплопостачанні за рахунок викоритання біомаси, а з часом – при умові підвищення енергоефективності житлового фонду – і взагалі перейти на самозабезпечення.

Литовська делегація була представлена директором Інституту менеджменту і аудиту навколишнього середовища Рімантасом Пранасом Будрісом, директором Асоціації інженерної екології Литви Константинасом Ілясевічюсом, технічним директором ЗАО «Трайдяніс» Гинтарасом Вінікайтісом та ін.

На семінарі були присутні підприємці, котрі готові впроваджувати або вже мають досвід використання таких енергозберігаючих технологій.

Власник котлозаводу «Крігер» Леонід Крігер розповідає: газ для підприємництва, аграріїв дорогий, його потрібно заміщувати. Світовий тренд використання альтернативної енергетики, а відтак – і застосування нових технологій – тільки починає працювати в нашій країні. Поза тим, сам завод давно працює і на європейський ринок: постачає 50 машин в Францію, 26 у Великобританію, 12 в Канаду.

«Ми повинні враховувати те, що ми тонемо в смітті, наприклад, житомирське звалище перевантажене. Сьогодні не думати про екологію дуже недалекоглядно. Також альтернативна енергетика вигідна і фінансово. Проте найбільша проблема, з якою ми стикаємося: нерозуміння багатьох чиновників та інших фахівців, для чого це все треба», - каже підприємець.

В Україні є 4 млн. гектарів не реалізованих сільськогосподарських земель. Якщо половину з них пустити під сировину для біомаси – «обличчя» української енергетики зміниться.

«Загалом 21 млн. тон біомаси – це ресурс, який можна мати в Україні. У 2016 році мали близько 6 % ВДЕ в тепловій енергетиці, до 2020р. матимемо 12%. До 2035 року при інвестиціях в 8 млн євро це дозволить створити 97 тис робочих місць, досягти частки вже в 40 %. Ми прихильники створення біопаливної біржі. Ціна буде ринкова, а паливо сертифіковано. До речі, саме в Литві такий механізм добре працює», – говорить голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха

Але не тільки АПК може запропонувати продукцію для відновлюваних джерел енергії. Як поінформував голова комісії УСПП з енергетики і енергоефективності Євген Нікітін, це й побутові відходи, й комунальні стоки.

Зав. відділенням технологій альтернативних палив Інституту газу НАНУ Костянтин П’яних повідомив, що наразі робляться розрахунки для Вінниці, Одеси, Львова щодо проектів використання тепла каналізаційних стоків. Орієнтовний термін окупності проекту утилізації каналізаційного мулу в, до прикладу, Чернігові – 5 років.

Багато підприємців говорили про дорожнечу газу, неприпустимість подальшого розширення природних сміттєзвалищ, що закінчується катастрофічним впливом на навколишнє середовище, необхідністю більш відповідального та доцільного поводження з відходами.

Треба думати про раціональне використання, про те, що ми будемо робити із відходами після їх спалення, переконаний Директор асоціації інжінірінгової екології Литви Константінас Іллясевічюс. Якщо говорити про циклічну економіку, то відходи мають стати сировиною. Україна рухається в ЄС – тому треба зменшувати відсоток захоронених твердих побутових відходів на полігонах (в Європі, наприклад, це лише 5%).

«Для Житомирщини сьогоднішній семінар є дуже важливим, бо йдеться про впровадження 12 цілей ООН, і саме для економіки регіону необхідний перехід до раціонального людського споживання і виробництва. Наразі в області реалізовується вісім проектів в цій царині – побудова сонячних електростанцій, підприємств на біомасі, підтримка впровадження приватних сонячних електростанцій тощо. Що стосується приватних сонячних станцій, то таких проектів більше 150, дякую литовським колегам за те, що ми маємо можливість почути їхній досвід і консультуватися з питань, які нас цікавлять», – наголосив в.о. директора департаменту агропромислового розвитку і економічної політики ОДА Віктор Градівський.

Всі домовленості та перспективи співпраці будуть додатково будуть опрацьовані із обласною адміністрацією і включені в порядок денний традиційного двостороннього економічного форуму, який щорічно організовує УСПП та Конфедерація промисловців Литви. Він проводиться на високому рівні – за участі представників урядів обох країн, і, як правило, президентів.