22 серпня, виповнюється 120 річниця від початку роботи пасажирського трамваю в місті Житомир. Початок історії датований 1895 роком появою вантажних трамваїв на кінській тязі. З часом коней замінили на електродвигуни, а замість лісу і вугілля 22 серпня 1899 року в трамваях почали їздити люди.

Міський голова Сергій Сухомлин на початку п’ятдесят другої (позачергової) сесії Житомирської міської ради сьомого скликання привітав жителів Житомирської міської об’єднаної територіальної громади із пам’ятною датою та подякував колективу комунального підприємства ЖТТУ за роботу.

Також, на честь 120-річчя житомирсього трамваю один з вагонів обклеїли святковим малюнком.



У 1895 році міська влада Житомира уклала консесійний договір з підприємцем Ліхачовим про будівництво кінного вантажного трамваю від залізничного вокзалу до Богунського тартака. У лютому 1896 року договір перейшов до підприємця Лазаря Полякова, який, довівши безперспективність кінної тяги, домігся її заміни у договорі на електричну.

У травні 1897 року житомирський вантажний трамвай було відкрито. Лінія проходила територією нинішньої в'язниці, вулицями Сінною, Північною (зараз — Миколи Сціборського) та Великою Вільською (Перемоги), далі — Старопоштовим шляхом (Вільський Шлях) через Кам'янку до Богунського тартака. Ширина колії становила 1 000 мм. З Богунського тартака до вокзалу перевозили ліс, а в зворотному напрямку, до млина, — зерно. Згодом планувалося впровадити пасажирський рух, проте цього не сталося. Про подальшу долю житомирського вантажного трамвая нічого невідомо.

Житомирський пасажирський трамвай було відкрито 22 серпня 1899 року Компанією міських і приміських трамвайних шляхів Росії (рос. Компания городских и пригородных трамвайных путей России). Діяло чотири лінії: Київська (маршрут № 1), Чуднівська (маршрут № 2), Бердичівська (маршрут № 3) і Вільська (маршрут № 4). Всі вони були одноколійними. У перші роки існування трамвая візники боролися з новим конкурентом. Вони навіть підкладали на рейки великі дерев'яні колоди.