Житомирська область була обрана пілотною з апробування нової технології обслуговування клієнтів особливих категорій населення або груп підвищеної вразливості. Це, насамперед, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, безробітні «зі стажем», без професії та досвіду роботи, суб’єкти пробації, а також інші безробітні, які тривалий час зазнають труднощів у працевлаштуванні.

Методи поглибленого індивідуального обслуговування таких відвідувачів тестуються у чотирьох підрозділах: Бердичівському і Новоград-Волинському міських центрів зайнятості та Малинській міській і Черняхівській районній філіях обласного центру зайнятості. 12 грудня 2019 року керівництву і фахівцям цих центрів і філій презентували концепцію спеціалізованого кар`єрного радника. Після підготовчого етапу, впродовж якого фахівці виокремили особливі категорії безробітних, відкорегували картотеку справ, створили професійну раду, визначили фахівців та розробили графіки прийому, з 13 січня нинішнього року розпочалось власне надання послуг спеціалізованими кар’єрними радниками.

За півтора місяця скористались послугами шести таких фахівців понад дві сотні «проблемних» з точки зору працевлаштування безробітних. Третина з них – демобілізовані учасники АТО/ООС, які через психологічні або проблеми зі здоров’ям, а також високе грошове забезпечення та, відповідно, розмір допомоги по безробіттю, не вмотивовані певний час до працевлаштування. Чверть клієнтів мають перерву в роботі понад 5 років, п’ята частина – перебувають у статусі безробітних понад півроку. Так чи інакше, більшість клієнтів, яких професійна рада скерувала до нового у службі зайнятості фахівця - безробітні, які за своїми життєвими обставинами або окремими особистісними якостями зазнають труднощів у пошуку своєї зайнятості.

Принципові відмінності в роботі такого фахівця – тривалість прийому відвідувача та додатковий час на підготовку до зустрічі з ним. Спеціалізований радник спочатку самостійно опрацьовує єдину базу вакансій служби зайнятості, а також пропозиції роботи з інших джерел аби під час прийому з клієнтом обговорювати й обирати прийнятні варіанти. Радиться з іншими фахівцями щодо залучення безробітного до тренінгів чи семінарів.

«На спілкування з відвідувачем відводиться півгодини-година. Наше завдання – «розговорити» людину, дізнатись якнайбільше про її професійний і життєвий досвід, хобі та бажання. Під час першого відвідування ми взагалі не говоримо про роботу, ми – знайомимось. Головне, щоб людина довірилась і відбувся психологічний контакт. Лише так, в атмосфері довіри й дружньої бесіди можна «розпізнати» ті причини, які заважають людині працевлаштуватись. Або ж навпаки, дізнатись додаткову інформацію, яка й підкаже напрямок пошуку майбутнього заняття» - ділиться враженнями спеціалізована кар’єрна радниця з Бердичева Ілона Перегуда.

Спеціалізовані кар’єрні радники вже повернули в трудове русло 14 своїх підопічних. Ще 10 за результатами співбесід з роботодавцями приступлять до роботи у березні, дехто – після завершення стажування. А три клієнти висловили наміри розпочати власний бізнес й готуються пройти відповідне навчання.

«На перший погляд результати – не вражаючі. Але ми розуміли, що швидких «перемог» з клієнтами, які були без роботи тривалий час й мають певні життєві проблеми, бути не може. Проте це лише початок. Я впевнена, що наші досвідчені фахівці, переважно з психологічною освітою, спеціально розроблені мотиваційні тренінги та вдосконалена концепція проєкту у подальшому матимуть більш вагомі результати. Наразі ми радіємо кожному вдалому прикладу працевлаштування» - коментує заступниця директорки обласного центру зайнятості Тетяна Касімцева.

Винятковими й переконливими є самі історії людей, яким допомогли знайти стимул до змін, а потім і бажану роботу.

Це вчителька, яка посеред навчального року, переїхавши з іншої області, маючи інвалідність через онкозахворювання, стала асистентом педагога в інклюзивному класі.

Це переселенка з Луганщини, молода мама школярика, якій потрібна була робота у першу зміну, влаштована консультантом в магазин одягу.

Це атовець, якого попри деяку пасивність до пошуку нової роботи, вдалося спонукати до втілення свого захоплення – готувати суші. Зараз він – на стажуванні в одному із закладів з подальшим працевлаштуванням. Хоча сам – фельдшер за освітою, за попереднім досвідом – комплектувальник проводів.

Це продавчиня середнього віку, яка через протипоказання лікарів щодо важкої фізичної праці, незважаючи на десятки вакансій на місцевому ринку праці, понад шість місяців не могла влаштуватись. В індивідуальній роботі з фахівцем, після кількох опрацьованих варіантів, знайдений оптимальний – соціальним працівником у територіальному центрі.

Це колишній менеджер-управитель металургійного комбінату з Алчевська, котрий переїхав у сільську місцевість неподалік райцентру і через проблеми з документами не мав офіційної зайнятості з 2015 року. Він неодноразово звертався до нас за вакансіями, але не мав постійної роботи. Лише цьогоріч, у січні, отримавши потрібну довідку, зареєструвався у центрі зайнятості. Користуючись його захопленням технікою, нам вдалося влаштувати його адміністратором у ремонтний центр.

Це одинока мама трьох дітей, в минулому – маркетолог, яка обрала собі роботу шліфувальника на меблевій фабриці, бо влаштував розмір зарплати й однозмінна робота.

Підсумовуючи роботу в проєкті, директорка обласного центру зайнятості Галина Корінна зазначає: «Спеціалізовані кар’єрні радники однозначно необхідні і доцільні. Прикро, що в сучасних умовах людям, які опинились у складних життєвих обставинах, фактично ніде отримати фахову психологічну підтримку, не кажучи вже про особистісну адаптацію чи мотивацію. Я переконана, що ми на правильному шляху і від запровадження таких фахівців повсюдно у службі зайнятості, будемо мати переваги і переконливі результати».