Тільки в одній із житомирських шкіл учителем початкових класів працює чоловік. 31-річний Олексій Гадецький руйнує найпоширеніші стереотипи в освіті і доводить: чоловіки теж можуть мати таланти в педагогіці початкової ланки.

День, коли вперше переступив поріг ЗОШ №19, пам’ятає добре. «Була зима, 13 січня 2015 року. Я прийшов тоді писати заяву на роботу, влаштовувся на групу продовженого дня. Мав 7 години на тиждень навчання грамоти. Познайомився з Ларисою Борисівною (ред.- директорка). Мене представили на нараді». Каже, здивовані погляди від колег тоді побачив. Та й відколи працює вчителем початкових класів, зі здивуваннями людей стикається постійно.

Коли вчився у ЖДУ імені Івана Франка, то вже свідомо розумів, що хоче пов’язати життя з педагогікою. У 15-річному віці за порадою мами та сестри вступив до коростишівського педколеджу. «У нас з мамою була домовленість: я закінчую коледж. Якщо не сподобається– вступлю до іншого університету. Сподобалося. Це я зрозумів на педагогічній практиці і вирішив, що вища моя освіта буде педагогічною».

Першим учителем Олексія у селі Соколів Пулинського району був теж чоловік. Чи саме це надихнуло на вибір його професії, однозначно сказати не може: «Я деякі ниточки з цим пов’язую. Його ( ред.- учителя), на жаль, уже немає, та ім’я Василь Григорович Форманюк назавжди залишиться зі мною…».

Відкривати знання для 29-ти учнів 3-го Г класу для Олексія Гадецького - задоволення, а зав’язати шнурки чи підтерти носика не є проблемою. «Знаєте, з чого починається це світло знань? З правильного тримання ручки та розміщення зошита, підняття руки у 1 класі, - каже вчитель. - І коли потім бачиш, як діти дорослішають, змінюються, як змінюється рівень їхніх знань, то отримуєш внутрішнє задоволення від того, що досягли вони цього завдяки твоїм старанням…».

У 2019 році у конкурсі «Вчитель року» Олексій Гадецький отримав ІІІ місце на обласному рівні. Номінація - «Учитель інклюзивного класу». У 7-му інклюзивному класі навчаються перші його випускники. Наступного року вчитель проходитиме позачергову атестацію на отримання вищої кваліфікаційної категорії. Минулоріч він успішно пройшов сертифікацію і став освітнім експертом Державної служби якості освіти.

Своїх дітей Олексію Гадецькому довірили п’ять педагогічних працівників школи. Вікторія Баранівська – одна із них, має двох – сина-третьокласника та доньку-дев’ятикласницю. Каже, з власного досвіду вже побачила: Олексій вчить дітей не боятися ризикувати та досягати успіху, якщо потрібно – навіть виходити із зони комфорту.

«Ми на попередніх батьківських зборах говорили про те, щоб залишити Олексія Олексійовича з нашими дітьми до 11-го класу. Жартували, звичайно. Та було б добре. А чого тільки варті його батьківські збори з чаєм та смаколиками! Буває, що він їх окремо проводить з мамами, татусями і навіть з бабусями. Пощастило нам з учителем», - тішиться Вікторія.

Малеча з радістю характеризує свого вчителя: «Добрий. Веселий. Гарний. З ним дуже цікаво. Постійно допомагає. Дуже розумний. Організовує круті екскурсії та дискотеки. Один такий у школі…».

Сам Олексій Гадецький про свої педагогічні секрети говорить скромно: «Великим майстром у педагогіці себе не вважаю. Я люблю свою роботу і кожного ранку із задоволенням іду до дітей». А коли на вчительському столі раптом задзвонив телефон, коректно перериває спілкування: «Це ж батьки, за дітей хвилюються. Треба відповідати…».

Поза школою вчитель цікавиться кулінарією, пише прозу та поезію. І все ж він не може без дітей: навіть під час відпустки продовжує їх виховувати у таборі. Цього року був у «Супутнику».

Про особливий вплив на дітей Олексія Гадецького говорить і Оксана Сірош, заступниця директорки, що опікується початковою школою у закладі: «Учні тягнуться до нього…»

Працювати вчителем молодших класів чоловікам формально не забороняє ніщо, але справа в іншому - тиск гендерних стереотипів надто великий.

«У нас, бачите, у суспільстві думка усталена, що чоловіки мають заробляти, а жінка – виховувати дітей, - додає Лариса Білоконь, директорка закладу. – У молодого фахівця зарплата невелика, а щоб дорости до категорії та звання, потрібен час». Допоки у суспільстві не зміниться думка, що виховання та навчання дітей – справа без гендерного відтінку, педколективи у початковій школі залишатимуться жіночими.

«Вчитель насамперед має бути наставником, і не так важливо, чоловік це чи жінка. Головне – щоб приклад для наслідування правильним був», - висловлює Олексій Гадецький своє ставлення до гендерного виміру вчителів у початковій освіті. І саме низький рівень заробітної плати молодого спеціаліста вважає вагомою причиною того, що він як учитель початкових класів - у Житомирі екзотика.

«А роботи на вечір справді вистачає: презентації, плани уроків, зошити…Ось, бачите?- показує. - 4 стоси зошитів по 29 у кожному. Вже встиг перевірити, тому сьогоднішній вечір проведу з друзями…»