5 листопада в Домі української культури відкрилася виставка «Генотип вольностей». Картини українського художника світового масштабу Івана Марчука – вперше у Житомирі. А 11 листопада сам Геній розкаже про них у маєтку Філіпова.
Виставка експонуватиметься до 2 грудня. Відвідати її можна з 10:00 до 19:00 години. Вхід вільний.
Цікаві факти про генія українського мистецтва, аби ваше спілкування з ним стало на кілька кроків ближчим.
- Він – єдиний українець, який потрапив до списку «100 геніїв сучасності» британської газети Telegraph. Сам себе називає «скупим художником», адже не любить продавати свої картини.
- Марчук почав малювати ще в дитинстві, малював пелюстками квітів, бо не мав олівців та акварелі. У підлітковому віці розвинув свій талант Саме тоді він чітко зрозумів, що хоче стати художником.
- Народився на Тернопільщині, закінчив 7 класів школи, вступив до художнього училища, потім - до львівського інституту. Після навчання, у другій половині 1960-х років, Марчук переїхав зі Львова до Києва, влаштувався працювати художником. Швидко виконував виробничі замовлення, а потім малював для себе.
- Його роботи неможливо підробити, бо він їх пише власною унікальною технікою – пльонталізмом (від слова «пльонтати», в сенсі заплутуватись). Дрібні переплетені лінії зливаються в деталізовані образи. Через складність виконання авторської техніки передачі зображення її практично неможливо повторити.
- Марчук своєю творчістю заперечував канони соцреалістичного мистецтва. Творчість митця була під негласною забороною радянської влади понад 17 років.
- Довгий час художник проживав за кордоном. Спочатку в Австралії, потім переїхав до Канади й США, де оселився в Нью-Йорку. Ходив на курси та вивчав мову, але зрештою вирішив бути «німим художником» і витрачати весь час на малювання. Сумував за Україною. Навіть купив стару хату в Каневі, щоби можна було милуватися Дніпром та надихатися.
- 85 річний митець і досі не випускає пензля з рук, створює унікальні картини, які визнані у всьому світі. Його творчий доробок складає понад 5000 робіт.
«Для мене мистецтво – це життя й одкровення. Іншої альтернативи нема. Й водночас мистецтво – це каторга. Я працюю 365 днів на рік і без цього не можу. Це присуд долі, карма, вирок, приреченість!».
Важливо: наявність COVID-сертифікатів чи ПЛР-тестів є обов’язковою для всіх відвідувачів.
