Три роки тому 11 жовтня 2019 року в Житомирській дитячій лікарні імені В.Й. Башека відкрилася «Школа Супергероїв» — простір, де немає оцінок, звичних правил, але є все для навчання дітей, які довго перебувають на стаціонарі.

Усе почалося з того, що на 4-му поверсі лікувального корпусу облаштували кімнату. Вона мало нагадувала звичайний клас. Хіба що тим, що тут були парти та інтерактивна дошка. Засновниця «Школи Супергероїв» Євгенія Смірнова наголошує: «наші класи мають бути порталом в дитинство, яскравими, сучасними, комфортними для всіх, щоб тут хотілося пізнавати та креативити. Дітям, які й так вже тривалий час сидять у палатах, потрібне це місце, де оживає магія дитинства, де є час не для процедур, а для подорожі у цікаві знання».

Школу вдалося відкрити та облаштувати саме так, як цього потребували діти. Бо в лікарні вони випадають зі звичного навчального процесу, хтось може місяцями проходити процедури, хтось — роками. Право на освіту має кожен із них. Саме тому в Житомирі та інших містах України працюють лікарняні «Школи Супергероїв».

Звісно, цього року, війна внесла свої корективи у роботу як лікарні, так і Школи. За словами вчителів: «Ще 23 лютого ми працювали й не вірили, що почнеться війна». Але після повномасштабного вторгнення відновити роботу Школи Супергероїв у дитячій лікарні вдалося лише в серпні. Саме тоді координаторка Вікторія Михайленко почала проводити з дітьми, які перебувають на стаціонарі майстеркласи з оригамі, квілінгу, малювання, уроки небезпеки та вчила дошкільнят літерам і цифрам. Окремо вдавалося проводити Уроки мрій — особливі уроки Школи, де діти буквально вчаться сміливо фантазувати, мріяти та бажати.

Уже в вересні вдалося відновити основні уроки. Бо хоч це школа незвичайна, але предмети, які в ній читають — цілком відповідають програмі. Від самого відкриття Школи в Житомирі, учителі Ліцею №33 погодилися викладати для маленьких супергероїв у лікарні. І вже понад 1300 дітей змогли надолужити програму та без проблем повернутися після стаціонару до своїх звичайних класів.

«На уроки ходили не тільки діти, але й батьки. Хтось опановував те, як правильно тримати олівчик, а дехто взагалі лише зараз навчився читати й рахувати. Війна триває, але уроки — теж», — ділиться Вікторія Михайленко, координаторка житомирської «Школи Супергероїв».

Загалом читають 12 шкільних предметів та додатково — мистецтво, малювання, технології та дизайн. Особливість навчання в Школі те, що діти тут можуть відвідувати ті уроки, які їм цікаві чи наразі важливі. Звісно, є віковий поділ, але як зазначає Вікторія Михайленко: «На урок для старших класів можуть прибігти і дошкільнята зі словами “а можна тихенько посидіти?”. І дійсно сидять тихенько та ловлять щось нове. Це звична історія».

Кожен день у Школі — нова історія: діти з нетерпінням чекають вчителів, обирають книжки в сучасній мінібібліотеці, знайомляться з сучасними технологіями та вчаться у своє задоволення. Оцінки тут не в пріоритеті, але якщо необхідно, вчителі можуть видати «табель успішності». Як повторюють засновники «Школи Супергероїв» ГО Small Herat with Art: «Дитинство — час можливостей». Тому тут у центрі всього перебувають саме діти та їх потреби.