Нагадаємо, в ході проведення впродовж двох попередніх років дозиметричної паспортизації було з’ясовано, що середня щільність забруднення радіонуклідами й дози опромінення в населених пунктах, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, не досягають граничного рівня відповідних зон. Тож наразі в районах області проходять наради та збори, на яких розглядаються експертні висновки та обговорюються перспективи зміни зон. Днями татка нарада відбулась у Новоград-Волинській райдержадміністрації. Як повідомляє офіційний сайт РДА, "у Новоград-Волинському районі є 36 населених пунктів, які відносяться до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. З них до зони гарантованого відселення – 8 населених пунктів; до зони посиленого радіоактивного забруднення – 28 населених пунктів. В районі проживає 11210 громадян, які мають статус постраждалих від аварії на ЧАЕС".

Питання перегляду зон радіоактивного забруднення неодноразово піднімалось в останні роки. Передусім, це було пов’язано з тим, що за законодавством, в населених пунктах, віднесених до другої зони, заборонена господарська діяльність, а відповідно, й неможливі будь-які інвестиції. Між тим, там живуть люди, а обстеження свідчать, що рівень радіоактивного забруднення суттєво зменшився. Жителі кількох населених пунктів Коростенського і Народицького районів рік тому виходили з ініціативою зміни статусу із зони безумовного (обов'язкового) відселення до зони гарантованого добровільного відселення за умови залишення їм пільг для другої зони та прийняття урядом програми пріоритетного розвитку населених пунктів, які будуть переводитися із другої в третю зону. Рішення поки що не прийняте.

На території області до зони безумовного (обов'язкового) відселення віднесено 63 населених пункти.