На щастя, наше покоління ще може дізнатися про геройські подвиги, мужність та відважність радянських воїнів у Великій Вітчизняній війні не лише з підручників історії, кінофільмів чи архівних матеріалів, але й почути про це від живих свідків тих далеких подій. Якщо раніше вони брали активну участь у відзначенні різних пам’ятних дат, відвідували навчальні заклади, самі ініціювали проведення мітингів та круглих столів, то сьогодні наші ветерани в силу багатьох об’єктивних обставин не можуть жити у такому ж динамічному ритмі. Старість, проблеми зі здоров’ям, самотність обтяжують їхнє і без того непросте життя, але не применшують великого внеску у перемогу в Другій світовій війні та в наше мирне сьогодення. І Президент України сьогодні особливо наголошує на необхідності підвищення рівня соціального захисту ветеранів, оточення їх увагою і турботою з боку держави.
Один із таких ветеранів-довгожителів – Хмелюк Степан Опанасович 17 вересня відзначив свій 90-літній ювілей. Із цим святом його прийшли привітати заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації Ярослав Долгих, голова Житомирської обласної спілки ветеранів афганської війни Павло Ментов, голова Богунської районної організації ветеранів Герман Бобилев та учасники клубу юних десантників.
Ярослав Долгих зі щирою вдячністю та глибокою повагою передав Степану Опанасовичу вітання від голови Житомирської облдержадміністрації Сергія Рижука і нагородив його почесною грамотою Житомирської облдержадміністрації. Він відзначив мужність і героїзм ювіляра як ветерана Великої Вітчизняної війни та учасника партизанського з’єднання Федорова та сказав про те, що його життя є гарним прикладом для молоді в контексті патріотичного виховання.
Теплі слова на адресу ювіляра висловили і голова Житомирської обласної спілки ветеранів афганської війни Павло Ментов, голова Богунської районної організації ветеранів Герман Бобилев, учасники клубу юних десантників і побажали йому в першу чергу міцного здоров’я.
Незважаючи на свій поважний вік, Степан Опанасович добре пам’ятає імена бойових товаришів та легко відтворює хронологію усіх подій часів Великої Вітчизняної війни, учасником яких йому довелося бути. На запитання журналістів про те, щоб він побажав молодому поколінню, ветеран відповів: «Бажаю молодим міцного здоров’я та щастя і нехай вони не знають біди, яку приносить війна».
Правнучка Степана Опанасовича Любов Коломійчук поділилася з присутніми тим, що дуже пишається своїм прадідусем і любить слухати його спогади про довге життя, в яких він розповідає багато повчальних та мудрих речей.
А донька ювіляра Галина Хмелюк, не стримуючи сліз, подякувала Богові за такого доброго і мужнього тата. Вона розповіла, що Степан Опанасович народився у селі Ушиця Коростенського району і незважаючи на те, що під час війни він отримав серйозні поранення, після її закінчення працював і завклубом, і бригадиром, і трактористом, і навіть лісником. Він довгий час жив у рідному селі, а з 1999 р. переїхав до Житомира. Ветерана люблять і шанують усі члени його сім’ї, яких у нього немало. Це дві доньки, двоє онуків та четверо правнуків. На жаль, 16 років тому Степан Опанасович втратив свою дружину, він часто хворіє, але намагається бути у формі та теплими словами підтримувати своїх рідних.
Такими людьми, як Хмелюк Степан Опанасович, варто пишатися і цінувати їхні заслуги перед нами, адже як не прикро, через якийсь час уже не буде кому розповісти нам правдиві й щирі історії про те, як здобувалася велика перемога.