Прийшли з плакатами та вимагали зустрічі з обласною владою. Серед головних вимог – виважені та раціональні рішення стосовно кадрових призначень. Конкретно у цьому випадку йдеться про призначення нового керівника обласного департаменту сім'ї, молоді та спорту. Говорить одна з учасниць протесту, яка не захотіла називати своє прізвище та представилася ім'ям Ірина:
"Ми – молодь і спортсмени міста – вимагаємо, щоб призначили людину, яка фахово зможе вирішувати питання і молоді, і спорту. Людину, яка розбирається в ситуації, нашу місцеву, а не когось зі Львова чи Коростишева. Цілий місяць збиралися координаційні ради з питань молодіжної політики і розвитку спорту. І всі вже домовилися і погодили одну кандидатуру Леоніда Українця (очільника Житомирської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо", заслуженого тренера України, тренера-викладача вищої категорії – прим. ред.). А тут ми дізнаємося, що на цю посаду збираються призначити Світлану Гресь. Все, що ми про неї знаємо, – це те, що вона пише вірші для дітей. Вона прийшла до нас на засідання і повідомила, що її збираються призначити на цю посаду. Ми ще раніше вже зверталися з цим питанням до голови облдержадміністрації. Місяць тому ми надіслали йому від координаційної ради молодіжної політики витяг про те, що ми рекомендуємо на цю посаду Леоніда Українця. Цієї п'ятниці кордрада зібралася вже вчетверте. У нас вже не було ні сил, ні витримки, тому ми і занесли шину Кізіну в кабінет, як нагадування про його обіцянку прислухатися до нас". Голова облдержадміністрації Сидір Кізін вийшов поспілкуватися з людьми і пообіцяв врахувати всі побажання громади. Однак протестуючим цієї обіцянки було замало. І після того, як Сидір Кізін пішов до свого кабінету, вони подалися за ним, мотивуючи це тим, що вже не раз чули подібні обіцянки. Тож розмова продовжилася вже у приймальні очільника обласної адміністрації. Там, крім кадрових моментів, ті, хто прийшов, почали піднімати й інші питання – від бездіяльності прокуратури до загороджених під’їздів до приватних осель. Говорили всі разом, іноді навіть не дослухавши відповіді: Один з протестувальників:
"Моя пропозиція – призначте одну людину, яка напряму могла б спілкуватися з тими лідерами громадських організацій, які…". Сидір Кізін: "Шановні мої друзі! Я з кожним із вас спілкуюся напряму…". Ще один протестувальник: "Я до вас тричі записувався на прийом, однак так і не потрапив". Сидір Кізін: "От ви мене перебиваєте, а я ж намагаюся дати відповідь вашому колезі. Я з ним спілкуюся через день, а він мені каже, що не спілкуюся…". Протестувальник: "Так мова йде не лише про мене.." Сидір Кізін: "…персонально майже з кожним з вас спілкуюся через день. А багато хто ходить сюди як за свяченою водою і причому ходять за вирішенням абсолютно конкретних питань". Протестувальник: "Це ті, хто там внизу стоїть?" (підтримати Сидора Кізіна прибули місцеві "свободівці" – прим. ред.) Сидір Кізін: "Ні, це ті, хто прийшов сюди разом з вами". Майже 40 хвилин такої розмови завершилися тим, що голова адміністрації пішов далі працювати, а протестуючі потроху стали розходитися.