У День пам’яті героїв Крут, 29 січня, жителі та гості обласного центру зібралися ввечері у Свято-Михайлівському кафедральному соборі, аби помолитися за Україну та взяти участь у поминальному молебні. Цього дня люди поставили свічки за юнаків, котрі 97 років тому загинули у нерівному бою під Крутами і наших мужніх захисників, які під час антитерористичної операції віддали своє життя за Україну. До спільної молитви приєдналися і представники влади – заступник голови облдержадміністрації Ярослав Лагута та народний депутат України Борислав Розенблат.
Звертаючись до присутніх у храмі, керуючий Житомирською єпархією Української Православної Церкви архієпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав наголосив: «Всі загиблі віддали найдорожче, своє життя, заради українського народу. Вони боролися за правду, а де правда – там і Бог. Єдине, що ми можемо зробити для них – це помолитися. Вічна пам’ять нашим героям!».
Ярослав Лагута подякував всім, хто прийшов на богослужіння за загиблими. Посадовець зазначив: «Сьогоднішня дата надзвичайно символічна для всіх українців. Майже сто років минуло від трагедії під Крутами, а історія повторюється. На жаль, знову гинуть найкращі сини нашого народу і знову небезпека йде з того ж напрямку. Ми пом’янули тих, хто віддав своє життя за Україну. Закликаю всіх до єднання. Я переконаний, що наша перемога залежить від того, наскільки згуртованими ми будемо. Впевнений, що наша держава вистоїть у боротьбі з ворогом, який, як і сто років тому зазіхає на Україну і прагне нав’язати чужу правду і силу. Під час богослужіння ми помолилися за молодих героїв, які полягли під Крутами, за хлопців, котрі загинули на Майдані, а також за тих, хто віддав своє життя за незалежність України вже в наш час. Будьмо гідні їхньої пам’яті!».
Після молитви присутні запалили лампадки та поклали квіти до стели Героям Небесної Сотні. Люди в черговий раз довели, що на Житомирщині немає байдужих до долі України. Хтось збирає одяг та продукти, купує і ремонтує техніку й озброєння для земляків-військовослужбовців, а інші щиро моляться, аби всі бійці залишилися живими і здоровими.
Загиблі вже не повернуться додому, про них напишуть у підручниках з історії і на їх прикладі виховуватимуться майбутні покоління патріотів України. Біль та неспокій переповнюють наші серця, а в думках більше запитань, ніж відповідей. Єдине, що нас може заспокоїти та об’єднати – це спільна молитва за мужніх захисників Батьківщини, душі яких залишаються серед нас, живих.