12 березня, у Житомирі проходять заходи, присвячені 101-й річниці від дня народження нашого земляка, видатного музиканта Святослава Ріхтера.

З ініціативи Ради німців України, Міжнародної громадської організації Товариство німців України «Відергебурт» у Житомирі проходить конференція «Святослав Ріхтер – славетний співвітчизник, Великий Музикант, потужний комунікатор ХХ сторіччя». Проект здійснюється за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ Німеччини через Благодійний Фонд «Товариство Розвитку».

До Житомира у рамках заходу завітав Бруно Монсенжон – скрипаль та кінорежисер, автор документального фільму «Ріхтер нескорений».

Представники влади, громадськості, гості міста поклали квіти до барельєфа Святослава Ріхтера, який розміщено на фасаді Житомирської музичної школи №2, яка носить ім’я славетного піаніста.

Усі бажаючі могли відвідати у школі музейну кімнату пам’яті Ріхтера, у якій зібрано фото музиканта, особисті речі, книги про нього. На сьогодні це єдиний музей Святославу Ріхтеру в Україні.

Розпочалася конференція про відомого піаніста у залі музичної школи №2 прослуховуванням невідомих записів Святослава Ріхтера, мистецтвознавці розповідали про цікаві моменти з життя славетного земляка.

Продовжиться захід о 14.00 у залі прес-клубу Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича науковими доповідями, презентаціями книжок, фільмів, монографій про Святослава Ріхтера.

Довідково:

Святослав Ріхтер – видатний піаніст німецького походження, народжений у Житомирі. Дитинство та юність провів в Одесі, де навчався у свого батька – піаніста і композитора, який здобув освіту у Відні. Святослав Ріхтер працював концертмейстером Одеського оперного театру та місцевої кірхи. У 1934 році, у віці 22 років, Святослав Ріхтер дав свій перший сольний концерт.

За видатну майстерність і заслуги в галузі культури Святослав Ріхтер неодноразово удостоювався різних вітчизняних і міжнародних премій та нагород, серед яких премія «Греммі» (1960), звання «Народний артист СРСР» (1961), Герой Соціалістичної Праці (1975), Почесний доктор Страсбурзького університету (1977), Командор ордена мистецтв та літератури (1985), Почесний доктор Оксфордського університету (1992), «Хрест за заслуги з зіркою» (1995) та багато інших.