Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй у 2005 році ухвалила резолюцію, в якій постановила, що 27 січня – це Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Житомир був одним із тих міст України, у якому єврейське населення зазнавало найстрашніших утисків з боку нацистських загарбників, розповідає викладач кафедри історії України Житомирського державного університету ім. Івана Франка Наталія Рудницька:

""Маленький бабин яр" існує у кожному місті чи містечку. Ми зараз стоїмо в Житомирі на Богунії, і дуже багато житомирян не знають, що фактично увесь Богунський ліс – це великі братські могили. Тільки тут біля кар'єру – 6 великих братських могил, де поховані тисячі жінок, чоловіків, людей похилого віку. Я коли працювала з документами в архіві, то звернула увагу, що багато дітей навіть не мають кульових поранень. Тобто дітей кидали до ями живими".

Щоб ушанувати пам'ять жертв Голокосту, представники громадськості, учні гімназії "Ор Авнер" та небайдужі житомиряни прийшли до пам'ятника жертвам нацизму. Одним із організаторів мітингу-реквієму виступив благодійний центр "Хесед Шломо". Ірина Вишневецька, керівник відділу общинного розвитку цієї організації, зазначає, що символічне покладання квітів є не таким вже і символічним, адже це знак того, що люди пам'ятають про жах проявів нетерпимості, який пройшов під час Другої світової по всій Європі:

"Іноді доводиться чути такі слова: "Навіщо нам ці покладання квітів! Це "совкові" наслідки і принципи, і традиції", – але мені здається, що саме традиції створюють народ. Ми ж ходимо на кладовища до своїх родичів. Якщо ми не будемо це пам'ятати, не будемо пам'ятати тисячі тисяч людей, які загинули, то в нас не буде історії. Ось такі дні, мені здається, дають нам можливість розуміти себе, як людину".

На мітинг приїхала велика кількість вихованців єврейської гімназії "Ор Авнер". В цьому закладі окремою дисципліною вивчають історію єврейського народу, невід'ємною частиною якої є Голокост. Дев'ятикласниця Саріт Зайцева розповідає, що багато її родичів також стали жертвами нацистського режиму:

"Дуже важливо робити такі мітинги, адже тоді люди гинули просто так… Вони нічого поганого не робили, але через те, що вони були євреями – вони гинули. Мені дуже боляче в цей день, що багато моїх родичів гинули саме в ті часи. Гинули саме у Бабиному Ярі".

Зазначимо, що на Житомирщині, за оцінками фахівців, впродовж нацистської окупації було винищено більше 55 тисяч євреїв. У всьому ж світі жертвами Голокосту стали 6 мільйонів людей.