Засідання в рамках публічного діалогу, організованого спільно Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Офісом ефективного регулювання та Державною регуляторною службою, зібрало за круглим столом представників обласної влади, екологічних агентств, громадськості та бізнесових і експертних кіл. Існуюче законодавство провокує тінізацію ринку, відзначає керівник сектору "Сільське господарство" Офісу ефективного регулювання Андрій Заблоцький і додає: на сьогодні в Україні легально працює більше 9 тисяч лісопилок, тоді як нелегально – близько 12 тисяч. За умови їх легалізації ще на старті сума потенційного єдиного соціального внеску від їх діяльності може скласти більше 100 мільйонів гривень.
"Є ряд системних проблем. Зокрема, йдеться про відсутність електронного обліку деревини, необхідність боротьби з незаконними рубками, необхідність врегулювання статусу лісу, як товару, бо в нас є дуже багато різних понять: деревина, паливна деревина і так далі. Насправді, це створює для бізнесу дуже великі проблеми. На сьогоднішній день держава регулює ринок деревини десятьма основними інструментами. Ми проаналізували кожен цей інструмент на предмет їх ефективності, корупційності і так далі, виявили основні законодавчі проблеми і будемо сьогодні презентувати, яким чином ці проблеми можна вирішувати і як, відповідно, забезпечити баланс інтересів держави і бізнесу".

Згідно з дослідженням Офісу ефективного регулювання, на сьогодні 50% інструментів регулювання лісової галузі мають високі корупційні ризики. Експерти кажуть, що нинішнє правове регулювання не здатне забезпечити облік лісів та їх використання і є безсилим перед незаконними рубками, не забезпечуючи при цьому ефективних механізмів охорони лісу та прозорої реалізації деревини. Крім того, в країні досі немає стратегії розвитку у сфері лісових відносин, що визначає пріоритетні напрямки поводження з лісом для держави та бізнесу, наголошує начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський. За його словами, вирішення проблем недостатності бюджетного фінансування, неефективної охорони лісу та його відновлення на сьогодні є надважливим завданням, адже лісова галузь має велике значення для розвитку нашого регіону і країни, враховуючи, що Житомирщина заготовляє п’яту частину всієї деревини в державі.
Відзначимо, що Житомир став другим після Києва містом, де організували такий публічний діалог. Загалом їх планується 36 і проходитимуть вони по всій Україні до березня наступного року. Результатом спільної роботи має стати підготовка так званої "Білої книги" – документу, який ляже в основу розвитку лісового господарства і дасть старт ефективним законодавчим змінам.