Зелені кристали берилу, ніжно-блакитні аквамарини, прозорі зразки гірського кришталю, димчастого кварцу та чорного моріону, рожеві, блакитні і поліхромні топази, багряно-фіолетові кристали аметисту та багато інших дивовижних мінералів та гірських порід презентує Музей коштовного і декоративного каміння у смт Хорошів.
Із виставковими залами та експонатами музею голова облдержадміністрації Ігор Гундич ознайомився, 15 червня, у рамках робочої поїздки до Хорошівського району.
«Вперше побував у Музеї коштовного і декоративного каміння в Хорошеві. Скажу чесно: був приємно здивований. Кварц вагою в 361 кг, величезні топази, яким присвоєні імена, унікальні смарагди, аквамарин – ці та багато інших експонатів раджу побачити всім. Житомирщина і справді вражає особливими туристичними об’єктами. І наше завдання сьогодні – розвивати туристичну сферу області, популяризувати такі оригінальні колекції», – зазначає Ігор Гундич.
Експозиція музею займає п’ять великих залів, в яких зберігається близько 1800 зразків з України, країн Європи, Америки, Африки та інших місць світу.
В музеї можна побачити друзу чорного кварцу моріону вагою 361 кг та найбільший кристал берилу, який був видобутий на Волині, завдовжки 135 см та вагою 66,6 кг.
Також одним із цікавих експонатів є оливково-зелений прозорий іменний берил «Апостоли Петро і Павло» – унікальний паралельний зросток двох кристалів берилу, покритий фігурами природного травлення.
Чотири унікальні кристали топазу і два кристали берилу, які мають власні імена, в 2001 р. занесені в Державний реєстр України з їх власною назвою, на них оформлені спеціальні свідоцтва. Шість іменних зразків зараховано до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 306-р від 12 травня 2004 року.
Довідково: В 1951 р. був створений мінералогічний музей. Основоположниками зібраної колекції були В.Т.Клочков і О.І.Салманін. У 1958 році мінералогічна колекція була зареєстрована як «Мінералогічний музей на громадських засадах».
Новий період розвитку музею розпочинається з 1996 р. Згідно постанови Кабінету Міністрів України вся колекція мінералів та гірських порід мінералогічного музею підприємства «Західкварцсамоцвіти» була передана у музей коштовного та декоративного каміння, підпорядкованого Міністерству фінансів. Основним завданням музею є забезпечення надійного збереження колекції, накопичення наукового мінералогічного матеріалу із Волинського родовища камерних пегматитів, також із родовищ України та зарубіжних країн. Важливою задачею музею є пропаганда наукових знань та популяризація результатів досягнень геологічної науки.
В 2001 р. Музею коштовного та декоративного каміння присвоєно статус «Науковий об’єкт, що становить національне надбання України».
У першому залі представлено декоративно-облицювальне каміння України – літотека – славиться унікальним за своєю насиченістю забарвленням, високою міцністю та витривалістю. Тут можна побачити такі породи як рожево-червоний, сірий, темно-малиновий, зелено-сірий граніт, лабрадорити, габро з різних областей країни.
В другому залі презентовані найбільш характерні зразки гірських порід. Особливе місце серед мінералів камерних пегматитів займають кристали кварцу – одного з самих цікавих мінералів.
Третій зал представлений експонатами кварцу – це прозорі та білі кристалики, чорні, подібні на обеліски в мініатюрі; золотисті цитрини. Викликають захоплення мармарошські «діаманти» – не більше 5 мм водяно-прозорі кристалики. Бразильські жеоди аметисту вкриті маленькими кристаликами фіолетового кольору, які так тісно притиснуті один до одного, що утворюють гострокутні щіточки.
В четвертому залі експонуються зразки дорогоцінних мінералів волинських камерних пегматитів: берили і топази. У музеї зберігається кристал топазу блідо-блакитного кольору вагою 28,520 кг. Розміри його 32х27х23 см. Унікальним (ювелірним) кристалам топазу, які зберігаються в Музеї, присвоєні імена – «Академік Олександр Ферсман», «Джерельце», «Казка», «Золоте Полісся».
У п’ятому залі демонструються вироби із дорогоцінного та декоративного каміння. Різноманітні самоцвітні речі: намиста з моріону, гірського кришталю, яшми, малахіту, оніксу, підсвічники з родоніту, маріуполіту; вази із змійовика, селеніту, оніксу; шкатулочки з обсидіану, унакіту. Окрема вітрина з синтетичними мінералами – корундом, гранатами, бірюзою, фіанітом. Також представлені вироби з бурштину.