1 листопада у Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету відбувся IT-круглий стіл на тему «Петро Шкідченко – герой-земляк, яким пишається Житомирщина». Особовий склад військового інституту, вищі навчальні заклади Житомира, військові ліцеї України, загальноосвітні навчальні заклади міста та Житомирської області, які долучилися до он-лайн спілкування, ознайомилися з постаттю відомого земляка, який проніс подвиг протягом свого життя та залишив у пам’яті сучасників, колег та друзів найкращі спогади.
7 листопада виповниться 90 років від дня народження учасника трьох воєн, Героя Російської Федерації, генерал-лейтенанта Петра Шкідченка. Він народився і виріс у Радомишлі. У червні 1941 року, за кілька днів до початку Великої Вітчизняної війни, закінчив Житомирське піхотне училище. Був учасником боїв за оборону Києва (свою першу нагороду – орден Червоного Прапора – лейтенант Шкідченко П.І. отримав за подвиг, який здійснив під час бою в районі м. Миронівна у липні 1941 року). Після важкого поранення на фронті та тривалого лікування Петро Іванович проходив службу у військах Забайкальського фронту, Забайкальського та Далекосхідного військових округів. Починаючи з листопада 1961 по червень 1980 року служив у військових формуваннях, що дислокувалися на території України: 1961 – 1963 – начальник штабу, заступник командира, командир мотострілецької дивізії у м. Білгород-Дністровському; 1966 – 1969 – командир навчальної мотострілецької дивізії у м. Миколаєві; 1969 – 1971 – командир 32 армійського корпусу, частини якого дислокувалися в Криму; 1971 – 1973 – командувач 6 гвардійською танковою армією (штаб у м. Дніпропетровську); 1978 – 1980 – заступник командувача військами Одеського військового округу з бойової підготовки.
З липня 1980 року генерал-лейтенант Петро Шкідченко проходив службу в Афганістані на посаді заступника Головного військового радника – начальника групи управління бойовими діями при Міністерстві оборони ДРА. Під його керівництвом було проведено 25 успішних бойових операцій. Загинув Петро Іванович 19 січня 1982 року під час виконання складного та небезпечного бойового завдання. За високий професіоналізм, моральні та людські якості Петро Шкідченко користувався великим авторитетом серед ветеранів Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів, ветеранів військової служби.
Генерал Петро Шкідченко удостоєний багатьох народ: два ордени Леніна (1967 р. та 1981 р.), орден Червоного Прапора (1941 р.), орден Червоної Зірки (1955 р.), орден «За службу Батьківщині в ЗС СРСР» ІІІ ст. (1975 р.), 15 медалей СРСР, 14 іноземних нагород. ЗОШ № 97 м. Дніпропетровська носить ім’я Шкідченка П. І. Указом Президента РФ від 4 липня 2000 року за мужність та героїзм, проявлені від час виконання службового обов’язку, Шкідченку П.І. посмертно присвоєно звання Героя Російської Федерації.
Заступник головного редактора журналу «Камуфляж» Сергій Бабаков презентував книгу «Генерал Петр Шкидченко»з серії «Афганская арена», розповів про історію її створення, труднощі та щасливі збіги обставин під час збору потрібної інформації. Курсанти військового інституту та викладачі долучилися до дослідження життєвого шляху генерал-лейтенанта Шкідченка і за допомогою працівників Житомирського обласного архіву знайшли в ньому документи з даними про родовід родини відомого земляка. Дослідницьку роботу передали синові генералу Володимиру Шкідченку, який відзначив, що такого ґрунтовного дослідження у його родині досі не було.
У заході взяли участь почесні гості: начальник управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації Олександр Пастовенський, генерал армії України, син Петра Шкідченка, Володимир Шкідченко, заступник головного редактора журналу «Камуфляж» Сергій Бабаков, генерал-лейтенант Анатолій Коркішко, голова ради ветеранів 8-ї Танкової армії – 8-го армійського корпусу, учасник бойових дій у Республіці Афганістан полковник Микола Байда, голова Житомирської обласної спілки воїнів-інтернаціоналістів підполковник Павло Ментов, голова громадської ради при облдержадміністрації Олег Умінський.
