6 листопада у Житомирі в Домі української культури відбувся історико-культурний форум «Операція «Захід». Вирвані з коренем». Ініціатор форуму – управління культури міської ради.
Студенти та науковці, представники громадськості у форматі дискусії обговорювали питання, пов’язані із наймасовішою депортацією, здійсненою радянською владою в Західній Україні у 1947 році.
Модератор дискусії, науковець Сергій Стельникович (ЖДУ імені І.Франка) зазначив:
«Операція «Захід» 1947 року стала одним, хоча й найбільшим, але епізодом у загальній депортаційній політиці радянської влади по відношенню до українського населення, зокрема: західноукраїнського регіону. Депортаційні акції розпочалися ще задовго до 1947 року та продовжувалися до 50-х років 20 століття».
За словами науковця Миколи Кордона (ЖДУ імені І.Франка):
«Під час підготовки «Операції «Захід» планувалося виселити 25 тис. українців. Для цього на залізниці було підготовлено 50 ешелонів для перевезення людей. «Операція «Захід» дуже ретельно готувалася. Були складені списки переселенців, які також неодноразово перевірялися. На збори переселенцям давали лише 2 години. Виселяли сім’ї учасників УПА. Це була велика трагедія для українців. Радянська влада виконала поставлену мету, ізолювавши УПА від населення Західної України».
У своїй доповіді «Хвилі депортації в трагічній історії України» науковець, краєзнавець Геннадій Махорін (ЖНАЕУ) наголосив, що радянська влада «Операцією «Захід» все ж таки не досягла поставленої мети:
«Українська повстанська армія не була розпущена, а продовжила боротьбу. Незважаючи на чисельні каральні акції, які здійснювала радянська влада проти українців, наш народ боровся. Не можна говорити тільки про трагічне в українській історії. Треба говорити про те, що нас піднімає. Про те, як боролися українці, підтримували один одного. Потрібно не лише вшановувати пам’ять, а більше говорити про перемоги українців».
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, операція «Захід» – одна з наймасовіших і короткотермінових сталінських депортацій цивільного населення Західної України з метою знищення «соціальної бази» українського визвольного руху. Виселенню підлягали за попередньо складеними списками члени родин оунівців та повстанців. Підставою для для реалізації операції «Захід» став наказ міністра держбезпеки СРСР В. Абакумова № 00430 від 22 серпня 1947 року «Про виселення сімей засуджених, убитих, тих, хто перебуває на нелегальному становищі, активних націоналістів та бандитів із території західних областей України». Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1947 року «Про виселення із західних областей УРСР членів родин оунівців» сприяла пришвидшенню термінів виконання задуму. В документі йшлося про забезпечення вугільної промисловості СРСР робітниками з числа родин підпільників і членів УПА. За словами Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича, «Операція «Захід» стала однією з наймасовіших депортацій українців організованою комуністичним режимом. За своїм масштабом вона є злочином співмірним із депортаціями кримських татар у 1944 році чи виселенням українців у рамках акції «Вісла», організованою польською комуністичною владою».
Проведення операції «Захід» готували у режимі цілковитої секретності. На місцях секретарі райкомів і начальники підрозділів МГБ довідалися про її проведення за 2-3 дні до початку, інші виконавці – у момент реалізації. Здійснювати цю каральну акцію спецслужби планували протягом одного дня – 21 жовтня 1947 року.
У більшості регіонів операція розпочалася о 6-й годині ранку. До львівських жител оперативники увірвалися о 2-ій годині ночі. З 2-ої до 4-ої обірвався сон жителів Рави-Руської, Жовкви, Бузька, Городка та Яворова.
У Станіславській та Чернівецькій областях виконавців зупинили складні погодні умови. Сильна віхола, що розпочалася напередодні, спричинила у деяких районах сніговий покрив до 2-х метрів. Оперативники вимушені були застосувати танки та бронетехніку. Проте це не дало швидкого очікуваного результату. Приміром, у Чернівецькій області збирання людей для депортації довелося відтермінувати до 23 жовтня. У більшості ж випадків операцію вдалося здійснити до настання сутінків 21-го. «Передовиком» стала Рівненська область, у якій виконавці злочинної акції впоралися із завданням і звезли людей на відправні пункти загалом за 3-4 години.
Подальше транспортування відбувалося залізницею із 87 станцій. 22 жовтня 1947 року о 6 годині 38 хвилин відправився перший ешелон зі станції Ковель до станції Усяти Томської області. Він віз 1 293 людей, відірваних від домівки, позбавлених майна. Останній ешелон вирушив у східному напрямку 26 жовтня. Операцію «Запад» було завершено.
Більшість потягів зі «спецпереселенцями» прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР. Окрім того, «активних українських націоналістів» відправили під конвоєм в Омську область для роботи на підприємствах і в сільському господарстві. Кількісні показники по операції «Захід» у документах радянських спецслужб неодноразово уточнювалися. У «Довідці про кількість сімей активних учасників...» від 27 травня 1948 року йдеться про 26 332 сім’ї – 77 791 особу. З них – 18 866 чоловіків, 35 685 жінок та 23 240 дітей до 15 років.
