Найбільший сільський музей в України, музей космонавтики, краєзнавчий музей та обласний театр – Житомирщина має об’єкти, які дають можливість області стати культурним центром.

Про житомирські культурні феномени та шляхи розвитку культури розповів культурний менеджер Павло Гудімов.

«Мені соромно признатися, але я вперше побував у житомирських музеях лише минулого року. Об'їздивши сотні музеїв світу, я не знав, що на відстані трохи більше ста кілометрів від дому можна знайти такий спектр різних і неочікуваних колекцій і збірок. Вперше в Україні я відкрив найбільший сільський мистецький музей у Кмитові, житомирські музеї космонавтики та краєзнавчий, який давно, судячи з колекції, переріс цю назву і готовий дати нові потужні музейні проекти. Але останньою краплею був візит до обласного театру на виставу «Вій». Місто, де настільки живий театр, заслуговує на велику увагу і повагу. Молодий режисер Петро Авраменко почуває себе вільно і фантазує у всьому. Все точно і доречно. Глядачі в захваті від якісної роботи, а не комерційного театрального симулякру», – розповідає Павло Гудімов.

За його словами, після розповідей про візит до Житомира більшість знайомих просили наступного разу їх взяти з собою. Тому до наступної поїздки доєдналися і політики, і історики, і художники, і меценати, і колекціонери, і фермери, і бізнесмени, і діти.

«Наша запрошена вибірка постійно зверталась до теми оновлення, сучасного погляду, нових підходів у музеях. Бо ці очевидні питання особливо зрозумілі, коли люди хоч трохи заглибилися у музейну тему у закордонних поїздках і хочуть елементарні ознаки часу екстраполювати на ситуацію в музейній культурі вдома», – зазначає Павло Гудімов.

Ініціатором першої поїздки була Людмила Зубко, яка заснувала ГО «Житомир, зроби голосніше».

«Сама назва дуже точна і мені так само захотілось збільшити культурну гучність житомирської культури в Україні. Ми зібрались поговорити і вирішили, що кожен з нашої невеликої професійної групи може докластись для співпраці з інституціями міста задля нового погляду на ситуацію і можливість більш стрімкої взаємодії для оновлення культурної інфраструктури. Під час одного з перших візитів ми мали невелике спілкування з головою обласної державної адміністрації Ігорем Гундичем з цих питань, і він динамічно запропонував деталізувати проблеми і скласти пропозиції. Потім був потік зустрічей і обговорень з музеями, громадою, активістами, чиновниками, експертами. До нас приєднались архітектори Андрій Хір і Оксана Сенкевич, культурний менеджер Катерина Семенюк, з самого початку активно взялась комунікувати процес Тетяна Парфентієва, яка очолює обласне управління культури, і Людмила Зубко як один з драйверів програми», – розповідає Павло.

Результатом першого етапу досліджень і спілкування стала презентація напрямку розвитку Житомира як культурного центру.

«Зустріч за участю музейників, голови ОДА Ігоря Гундича, мера міста Сергія Сухомлина і голови облради Володимира Ширми мала бути короткою, але майже дві години всі воліли висловитись про те, як нарешті перейти до зрозумілого і актуального процесу розвитку культури як нової індустрії. Як зробити місто і область привабливими і змістовними. Як працювати сьогодні з цінностями. Мало хто не висловив свого зацікавлення в процесі змін і оновлення культурних інституцій. Прозвучали додаткові пропозиції від Ігоря Гундича і Володимира Ширми не обходити стороною питання нового погляду на сільські культурні центри, які на сьогодні часто занепадають. І розробити такий програмний прототип важливо на даному етапі проекту. Музеї області так само потребують змін. Коростень звучав як потенційний кандидат для наступних кроків», – зазначає Павло Гудімов.

За його словами, у результаті сформована група допрацьовує пропозиції з музеями і виходить з конкретними проектами, які пропонується втілювати без затримок. Для цілісного погляду на ситуацію сформовано баланс з місцевих спеціалістів і запрошених, розроблено попередній план пріоритетів і цілей, які відразу працюватимуть у багатьох напрямках – від соціальної сфери до туристичних потоків.

«Ми маємо шанс на першому етапі створити на базі краєзнавчого музею повноцінну картинну галерею, а на базі Магістрату – музей природи і історії. Збільшити експозиційні площі музеїв, створивши нову фондову будівлю, і незабаром прокласти місток до реалізації нового корпусу музею природи. Що дало би можливість говорити про музейний квартал в центрі міста. Паралельно необхідно організувати системні семінари для музейників і культурних менеджерів, допомогти громадам реалізувати проект центру сучасної культури. Зберегти унікальні мозаїки в архітектурі пізнього модернізму. І вирушити до амбітного оновленого музею космонавтики, який стане ще більшим центром тяжіння аудиторії з усієї України. Це лише короткі тези, якими хочеться поділитись з зацікавленим середовищем», – резюмував Павло Гудімов.