З першого січня 2013 року набрав чинності Закон «Про екстрену медичну допомогу». Він передбачає створення єдиної системи екстреної медичної допомоги в Україні, в рамках якої шляхом реорганізації та об’єднання всіх існуючих підрозділів служб швидкої медичної допомоги, медицини катастроф і санітарної авіації створюється єдина потужна оперативно-диспетчерська служба.
Відповідно в Житомирській області було видано розпорядження голови облдержадміністрації щодо подальшого розвитку системи надання екстреної медичної допомоги. На сесії обласної ради прийнято рішення про створення з 1 січня 2013 року комунальної установи «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради.
Фінансування центру здійснюється з обласного бюджету – цьогоріч на його утримання виділено 80 мільйонів гривень. Запровадження ж централізованої диспетчерської та GPS-навігації дасть можливість скоротити час доїзду до пацієнта, заощадити витрати на паливно-мастильні матеріали. Загалом же реформування системи екстреної медичної допомоги не передбачає скорочення виїзного персоналу та кількості виїзних бригад - відбудеться лише оптимізація управлінського та допоміжного персоналу за рахунок централізації частини функцій в єдиній обласній структурі.
Прийнявши до відома запропоновану Міністерством охорони здоров’я України структуру, в області створено чотири територіальні округи з центрами в Житомирі, Коростені, Бердичеві, Новограді-Волинському, де розташовані підстанції (округи створені відповідно до нормативних вимог за чисельністю населення). Підстанціям підпорядковуються пункти постійного базування районних центрів. Житомирській підстанції підпорядковуються районні центри: Коростишівський, Радомишльський, Житомирський, Черняхівський, Червоноармійський, Брусилівський, два пункти постійного базування в Житомирі та Володарсько-Волинський район (із двома пунктами тимчасового базування в Іршанську та Новій-Боровій). Бердичівська підстанція обслуговує населення Бердичівського, Любарського, Чуднівського, Ружинського, Андрушівського (з пунктом тимчасового базування в Червоному) та Попільнянського (з пунктом тимчасового базування в селі Корнин) районів. Новоград-Волинська підстанція обслуговує населення Баранівського, Ємільчинського, Романівського (з пунктом тимчасового базування в Мирополі), Новоград-Волинського (з пунктом тимчасового базування в Городниці та Яруні) районів. Коростенська підстанція обслуговує райони: Коростенський, Малинський, Народицький, Лугинський, Олевський (із пунктом тимчасового базування в Білокоровичах), Овруцький (із пунктом тимчасового базування в Бондарях та Словечному).
Крім того, всі необхідні заходи при виникненні надзвичайних ситуацій, виклики спеціалістів по санавіації, а також медичний супровід масових зібрань забезпечує відділення медицини катастроф.
Завдання центральної диспетчерської - проводити прийом, аналіз та переадресацію викликів на підстанції області та здійснювати контроль за пересуванням і вчасним приїздом бригад екстреної медичної допомоги за викликом. Наразі відбувається формування служби, оскільки це потребує додаткового фінансування для придбання необхідного обладнання.
Сьогодні Житомирщина – одна з тих областей, які готові надати приміщення для укомплектації центральної диспетчерської (в деяких регіонах цей процес ще не розпочатий). У нас же виділено приміщення площею 75 квадратних метрів, що дозволить обладнати 15 робочих місць. Тож після відповідного моніторингу документації та всіх пропозицій центральна диспетчерська в першому півріччі вже буде введена в дію.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України норматив прибуття медичної бригади за викликом для міста становить 10 хвилин із моменту прийняття виклику диспетчерською, для сільської місцевості – 20 хвилин. До речі, через складні погодні умови та транспортні розв’язки ці терміни за законодавством можуть бути подовжені на десять хвилин. Проте населення повинне знати, що й самі виклики розподіляються на екстрені та неекстрені – це відповідно обумовлює час приїзду медпрацівників за викликом. За екстреним бригада повинна прибути за вказаний термін, неекстрений же виклик (наприклад, при високій температурі тіла, підвищеному тиску тощо) може перебувати в режимі очікування 60 хвилин (тобто обслуговування виклику здійснюється протягом години).
Питання екстрених і неекстрених викликів нині досить спірне, але з часом до правил просто звикнуть і суперечок не виникатиме. При тому, у разі необхідності індивідуального вирішення нестандартної або конфліктної ситуації особа, яка здійснює виклик, може звернутись до старшого чергового медичного працівника підрозділу екстреної медичної допомоги через диспетчера підрозділу екстреної медичної допомоги або особисто.
Як зазначив головний лікар центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Анатолій Миколайович Сова:
- Безумовно, на шляху реформування ШД є низка проблем. Одна з найбільших проблем, з якими ми зіткнулися під час реформування служби, - це застарілий автопарк, що потребує поповнення та заміни. Минулого року був проведений аудит – на обласному балансі перебувало 172 автівки «швидкої», зараз їх лише 146. А за нормативами на Житомирщині має бути не менше 240 автомобілів екстреної допомоги. Матеріально-технічне забезпечення потребує великих коштів, адже головне питання полягає в оновленні автопарку. Заявлені на цей рік плани уряду щодо придбання нових автомобілів (близько 1100 на всю Україну) дозволяють розраховувати, що область отримає їх близько 40. Крім того, наразі разом із владою Житомирщини вирішується питання про придбання хоча б двох автівок класу «С» (реанімобілів із наркозно-дихальною апаратурою, яких в області немає). Це дозволить важких пацієнтів із будь-якої точки області транспортувати до лікувальних закладів третиннього рівня надання медичної допомоги.
Друга проблема полягає в тому, що технічне обладнання централізованої диспетчерської (що й пригальмовує наразі введення її в дію) потребує значного фінансування (орієнтовна сума становить сім мільйонів гривень).
Також надзвичайно складним було питання придбання паливно-мастильних матеріалів. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» забороняє без проведення конкурсних торгів закуповувати паливно-мастильні матеріали на суму понад 100 тисяч гривень. Наразі проблему знято. На нинішній рік службу повністю забезпечено паливно-мастильними матеріалами – всі автомобілі заправлені паливом і жодної відмови у виїзді екстреної допомоги немає.
Необхідно вирішувати ще й кадрову проблему, яка виникла в ході реформування служби. Удосконалюється штатний розклад (пішли шляхом збільшення кількості робочих місць на місцях), тож ніхто з людей, котрі працювали в районах і працюють наразі вже в штаті центру, не залишиться без роботи.
Натомість з першого січня, відколи працює центр, не було жодного збою, хоча, звісно, доводиться долати чимало труднощів. Так, наприклад, при переданні автівок «швидкої» (свідомо не називаємо райони) центр у якості рухомого складу отримав такі автомобілі, які не виїжджали вже три-чотири місяці, а в деяких районах і два роки. Й зараз, коли центр приводить їх до належного стану, в автівках із одного району довелось замінити одночасно п’ять стартерів, з іншого – зчеплення, в трьох «полетіли» двигуни. Йде щоденна клопітка робота з «реабілітації» наявного автотранспорту.
Паралельно проводиться моніторинг кожного виклику: ось один із днів, наприклад, був «багатим» на ДТП. Але завдяки тому, що немає розмежування між районами, виїжджали три-чотири автівки екстреної допомоги з сусідніх районів. За статистикою, минулого року кількість викликів протягом доби становила 1250-1300, нині ж – 712-750.
Раніше було дуже багато технологічних виїздів – ургенція дома, підвіз лаборантів, кухарів, транспортування хворих, які не потребують супроводу «швидкої», в інші лікувальні заклади. А зараз 97-98% викликів – цільові. Звісно, ми реалісти – часто автівка, яка чергує при приймальному відділенні, не встигає привезти консультанта. Тож якщо раз-другий автомобіль «екстреної» привезе консультанта – нічого страшного. Але користуватись постійно за старою схемою, як було раніше – «довіз-розвіз» – цього вже не буде.
Реформування служби надихнуло всіх на активну командну роботу. А головним її результатом стане задоволення населення від якості надання їм медичної допомоги – для того й проводиться реформа.
Телефон «гарячої лінії» з питань, пов’язаних з роботою швидкої невідкладної медичної допомоги – 47-22-39.
