Знаходиться у центральній та північній частині міста. Історична забудова сформувалася упродовж друг. пол. XIX ст., сучасна — у 1960 — 70-х р. З'єднує вулиці Дмитрівську і Домбровського. Довжина — 1,8 км.
Виникла у середині XIX ст. згідно з Генеральним планом Житомира 1847 р. На плані міста 1852 р. показана від Київської вулиці. на північ до вул. Домбровського. На південь від Київської вулиці Хлібної тоді ще не було. Перша назва вулиці Тверська. Але вона, як інші вулиці цього проросійкого ряду компасних топонімів (Тамбовська, Орловська, енська тощо), окрім Московської вулиці, не прижилася через надто формальне і штучне нав'язування цих топонімів в умовах українського міста, віддаленого на тисячі кілометрів від суб'єктів назвотворення. У другій половині XXI ст. за вулицею остаточно закріпилася назва Хлібна, вмотивована тим, що на початку вулиці виник Житній (Хлібний) ринок. Пізніше, на з'єднанні Хлібної, Гімназичної(тепер І. Франка) та Дмитрівської вулиць (навпроти нинішнього музею історії космонавтики ім. академіка Сергія Корольова) планувалось створити новий — Хлібний майдан, з приходською церквою у центрі. Але, на жаль, йому не судилося здійснитися. У 1895 р. в документах згадується Малохлібна вулиця, що, очевидно, була окремою частиною запроектованої Хлібної вул., що існувала тоді автономно. У 191 9 р. була здійснена невдала спроба перейменувати вулицю на честь Григорія Сковороди. У 1930 р. окрвиконком разом із міською радою, за поданням окружної комісії зі святкування десятиріччя з часу створення комітетів незаможних селян, вирішив відповідно перейменувати у Житомирі одну з достойних вулиць. 8 травня 1930 р. ними було затверджено рішення про надання назви "вулиця імені Десятиріччя Комітетів Незаможних Селян" Левківській (тепер Корольова) вулиці, а вже наступного дня — 9 травня — було ухвалено нове рішення: надати таку назву вулиці Хлібній. Але Хлібна вулиця, судячи з офіційних документів і преси тих часів, жодного дня вулицею імені Десятиріччя Комітетів Незаможних Селян не називалась, очевидно, через свою "кондовість", незугарність і невмотивованість .1937 р. Хлібна вулиця була усе ж перейменована на вулицю Горького. Нова назва знову була не вмотивованою, оскільки пролетарський письменник Максим Горький ніколи не бував у Житомирі і не писав про нього у своїх творах. Отож, і не був пов'язаний з цією вулицею (що є необхідною умовою присвоєння імені антропоніму згідно з науково обґрунтованою концепцію вдосконалення топонімічного ландшафту Житомира, розробленою комісією з топоніміки і ухваленою міськвиконкомом ). В той же час, на вул. Хлібній в 1909 р. жив талановитий російський письменник Олександр Купрін, якого люто ненавидів Горький і називав його хуліганом. Отож, інакше, аніж іронією далі і насмішкою над історичною дійсністю, назвати присвоєння Хлібній вулиці імені Горького, не назвеш. У 1993 р., підчас проведення другого етапу комплексного упорядкування і оптимізації топонімічного ландшафту Житомира, вулиці Горького було повернуто її історичне, вмотивоване і благозвучне ім'я — Хлібна вулиця. Водночас, як і на багатьох інших вулицях, було здійснено переадресацію будівель у відповідності до їх су¬часного фактичного місцезнаходження. Зокрема, з Хлібної вулиці було виокремлено два самостійних провулки з власною адресацією.