Сьогодні – міжнародний день шахів. Хтось захоплюється ними, хтось має тільки уявлення, дехто надзвичайно вміло веде гру. Та далеко не всі стають чемпіонами… І тим більше не кожен знає, як вміло навчити грати інших.

У Житомирі є родина-шахістів. За винятком старшої доньки усі члени сім’ї грають у шахи й мають звання чемпіонів області або України.

«Грає мама, грає старший син, грає Марина, її молодша сестричка, у 8 років вона також являється чемпіонкою Житомирської області до 8 років» — розповів шахіст Юрій Петренко.

Тренер з шахів ДЮСШ № 1 Ярослав Думанський - знавець теорії та практики з шахів. 12-річна Марина Петренко – одна з його вихованців. Вона - дворазова чемпіонка України з класичних шахів та бронзова призерка з блискавичних шахів серед дівчат до 10 років.

Грати в шахи Марина розпочала у ранньому віці. У 5 років дівчинка дуже хотіла обіграти свого старшого брата В’ячеслава, якому постійно програвала. Це бажання привело її до міської ДЮСШ № 1.

«А тепер я займаюся шахами серйозно та професійно і легко виграю у брата..», - посміхається Марина.

Тренер Ярослав Думанський пам’ятає той день, коли помітив потенціал дівчинки. Згадує, що тоді пробне заняття замість 30 хвилин тривало півтори години.

Під наглядом досвідченого тренера Марина швидко прогресувала.

«Результати почали з’являтися… У 2018 році вона стала срібним призером чемпіонату України з класичних шахів серед дівчат до 10 років, чемпіонкою України серед дівчат до 10 років з блискавичних шахів. У 2019 році - чемпіонкою України серед дівчат до 10 років, представляла Україну на чемпіонатах Світу та Європи у Румунії та Іспанії», - розповідає тренер.

Найважчим поєдинком для Марини була зустріч з російською спортсменкою на чемпіонаті Європи у Румунії. Тоді вона була за крок до чемпіонства Європи.

«Це було у 2017 році в Румунії. Я грала в категорії до 8 років. У восьмому турі була дуже важлива партія. Гра тривала шість з половиною годин, боротьба була напруженою. Я займала виграшну позицію, і всі, хто вболівав за мене, вже вітали тренера. Та в кінці гри я допустила помилку, зробила не той хід і поступилася своїй суперниці з Росії. Розслабитися можна тільки тоді, коли результат зафіксований», - згадує юна спортсменка.

Для Ярослава Думанського важливо бачити успіхи своїх вихованців:

"Це окрилює, додає сил та здоров’я. Бо ж позитивні емоції – це завжди здоров’я...». Дітей Ярослав тренує вже понад 20 років. Каже, для хороших результатів талант та працьовитість є однаково вагомими. Важливим також у тренерстві вважає ще й інше: "Чемпіонами стають не всі. Та поганих людей серед шахістів не зустрічав. Коли бачу, що мої вихованці стали гідними людьми, радію з того». Тренерство і шахи - справа всього його життя. Сам із шахами познайомився в одинадцятирічному віці, добре пам’ятає свого першого тренера Наума Гофмана. "Я займався у гуртку, де зараз Авангард. Потім гурток увійшов до дитячої спортивної юнацької школи №1, де я працюю… Після 6 років викладання у загальноосвітній школі остаточно перейшов на тренерську діяльність».

Зараз молодь в більшості цікавиться гаджетами та комп’ютерними іграми, та попри це інтерес до шахів залишається. На відділенні шахів ДЮСШ № 1 на сьогодні займається 93 вихованці, віком від 6 років до 18 років. Та освоювати основні «шахові премудрості», каже тренер, можна вже з 5-річного віку.

До шахів як до спортивної дисципліни ставлення неоднозначне, адже гра не потребує фізичних навантажень. Та попри це шахи мають багато інших переваг.

«Виховують позитивні якості, вчать, як правильно думати, планувати та аналізувати певні ситуації, об’єктивно мислити, стратегічно планувати свою діяльність не тільки на шаховій дошці», - зауважує Ярослав Думанський. До того ж, як і в інших видах спорту, шахи вимагають дисципліни, постійних тренувань, участі у змаганнях та можливості заробити відповідний статус всесвітнього чемпіона.

Марина каже, що шахи займають велику частину її життя. У шаховій школі вона займається п’ять разів на тиждень. Перед серйозним турніром доводиться працювати щоденно ще й додатково.

Дівчина любить малювання та іноземну мову, відмінно навчається у Житомирській гуманітарній гімназії №23. Раніше ще займалася танцями, та через щільний графік довелося відмовитись від них. Одну свою мрію Марина вже здійснила: вона легко обігрує у шахи свого старшого брата. На черзі наступна - стати гросмейстером та чемпіонкою світу.