Боротимуться з амброзією із залученням суб’єктів господарювання, підприємств та установ усіх форм власності, а також науковців.

КП «Зеленбуд» звернулося до ЖДУ імені Івана Франка з пропозицією наукового консультування у боротьбі з амброзією полинолистою. Йдеться про дослідження ефективності препарату «Амбростоп» у протидії зі шкідливою рослиною.

Цьогоріч зеленбудівці обробили 560 кв. м території, випробовуючи цей препарат.

«Чи доцільно його використовувати, побачимо у наступному році», - говорить Олександр Волокіта, директор підприємства. – А поки що боремося з амброзією та борщівником механічним способом, тобто методом викошування. Так, у 2021 році викошено 25 тис. 577 кв. м території».

Іван Хом’як, доцент кафедри екології та географії ЖДУ імені Івана Франка, каже, точних даних про те, що препарат «Амбростоп» є ефективним немає.

«У Полтавській аграрній академії його досліджували, та це дослідження пов’язане зі стимуляцією ячменю. Стосовно ж впливу на довкілля та чітких даних по боротьбі з амброзією там немає, - говорить науковець. Він переконаний: варто провести науковий експеримент та побачити, чи доцільно застосовувати цей препарат для боротьби зі шкідливою рослиною у місцях, близьких до людей.

Для цього КП «Зеленбуд» та ЖДУ імені Івана Франка укладуть договір про наукове консультування.

Важливо до проблеми амброзії підходити комплексно з обов’язковою просвітницькою роботою, бо люди часто не впізнають рослину, яка є дуже шкідливою для здоров’я.

«У нас дехто культивує амброзію, залишаючи на клумбі. Ми йдемо зі студентами, бачимо, що росте амброзія поряд з чорнобривцями», - розповідає Іван Хом’як.

Науковець каже, що вже дослідили, в якому місці з’являється цей небезпечний бур’ян - на сухих пустирищах з розрідженою порушеною рослинністю. Тому важливо також змінювати міське середовище. «Мають бути природні чи культурні ділянки. Бачимо стежечку, якщо ця стежечка буде йти не під деревами - там буде амброзія. Бо її насіння скрізь дуже багато. Тому міське середовище треба змінювати та інформувати людей. Це теж дуже важливо».

Також науковець пропонує залучити громадськість до створення бази даних поширення інвазійних небезпечних видів у місті Житомирі. Такий проєкт було представлено минулого тижня під час «Лабораторії ідей сталого розвитку» у рамках Днів сталої енергії у Житомирі.

Інтерактивна карта має стати важливим кроком у боротьбі зі шкідливими рослинами.

«Люди через мобільний додаток фотографують види, які вони вважають інвазійними, та місце розташування рослин. Ця інформація йде до бази даних як кандидат до включення. Експерти переглядають ці фотографії та визначають, чи це дійсно той вид. Бо люди часто плутаються. Після цього види вносяться у базу даних. Вона стає багатошаровою картою. За потреби, фахівці виїжджають для опису місця, щоб спрогнозувати подальшу долю цієї локації. Таку багатошарову карту зможуть використовувати комунальні підприємства та всі, хто бореться з інвазійними видами. Бо ми боремося всліпу. Один інспектор все місто не обійде. До того ж він реагує на сотні недостовірних сигналів, коли люди викликають його не для того, що потрібно. Громадськість плюс інформація як основа менеджменту у боротьбі з цими видами є важливою….».

Наразі створюється робоча група, до якої увійдуть депутатка міської ради Людмила Зубко, фахівці управлінь комунального та житлового господарств, «Зеленбуду», «Інспекції з благоустрою», департаменту бюджету та фінансів міської ради та ін.