Жителі житомирських багатоповерхівок на Лесі Українки, 63, та Хлібній, 45, упродовж чотирьох років отримують платіжки за обігрів під’їздів, проте самого теплопостачання там немає. В одному із будинків систему опалення демонтували дванадцять років тому, а в іншому – відключили. В "Житомиртеплокомуненерго" кажуть, що скасовувати оплату за опалення таких нежитлових площ у будинках не будуть.

За холодні сходові майданчики люди платити відмовляються і просять комунальне підприємство "Житомиртеплокомунерго" не враховувати обсяг тепла, якого вони не споживають.

"Зараз можемо зайти в цей будинок, а потім у наш будинок і доторкнутися до батарей у під’їзді. Батареї там холодні! Чому ми повинні платити за те, що не отримуємо? Ось ви прийшли у магазин, не купили хліба – і з вас ніхто гроші не взяв. Ви якусь роботу не виконали – вам не заплатили. Правильно? Чому ми повинні платити за те, що не отримуємо?" – говорить житель будинку по вулиці Хлібній, 45, Олександр Бобров.

Жителька будинку по вулиці Лесі Українки, 63, Зінаїда Дворецька розповідає, що 12 років тому у їхньому під'їзді розмерзлися і потекли батареї. Мешканці будинку викликали працівників ЖЕКу, які відрізали батареї та поставили заглушки.

"Батареї завантажили на тракторець і кудись повезли – на цьому все закінчилося, – каже жінка. – Ніхто нікого не запитував, чи треба комусь ці батареї, чи ні. А це ось почали такі суми великі приходити за використання тепла. Якщо в ті роки було 90 гривень на місяць за опалення під’їзду, минулого року – 300-400 гривень, то зараз вже 500-600 гривень на місяць".

Більші суми за теплопостачання почали надходити після того, як у будинках встановили теплові лічильники. Тоді вартість спожитого тепла почали ділити порівну на всіх – у тому числі, і на квартири з автономним опаленням.

"У нас у будинку тридцять шість квартир. Із них шістнадцять – із автономним опаленням .Двадцять квартир залишилися із централізованим опалення. Нам поставили лічильник без нашої згоди. І ось подивіться на квитанцію, зокрема, яку суму мені нараховують за тепло. Це три тисячі 223 гривні – стільки я змушена заплатити за місяць тільки за тепло. З них 617 гривень – це за опалення сходового майданчика. Тобто за те, що де-факто я не відчуваю. А це половина місячної пенсії мого чоловіка", – розповідає жителька будинку по вулиці Хлібній, 45, Антоніна Боброва.

Ще одна мешканка будинку по Хлібній, 45, Світлана Скакун пропонує прибрати лічильники обліку тепла із підвалів їхніх будинків і не нараховувати у платіжках вартість обігріву під’їздів.

"Я пропоную питання вирішити так: встановити індивідуальні лічильники обліку тепла та кожну квартиру, – говорить мешканець багатоповерхівки по вулиці Лесі Українки, 63, Валентин Германчук. – І тоді кожен буде собі регулювати: холодно – додасть температури, спекотно – знизить. Кожен буде розраховувати на свої фінансові можливості".

Леся Савчук, керівниця компанії управителя будинків, каже, що зменшення суми у платіжках та демонтаж лічильників – повноваження КП "Житомиртеплокомуненерго", управляюча ж компанія може тільки відновити систему опалення у під’їздах.

"Лічильники обліку тепла у цих будинках встановлені за державною програмою, аби заощаджувати енергоносії і бюджетні видатки. Після цього оплату за використання всієї теплової енергії, згідно із показниками лічильника, розбили за всіх. Адже житловий будинок – це не тільки своя окрема квартира, це також сходові майданчики, коридори, горища, службові приміщення. А все це належить до спільної власності жителів будинку. Якщо стоїть питання відновлення системи опалення, то питань немає. Ми зараз всі разом приходимо до одностайної думки, мешканці відкривають доступ до виконання цих робіт. Тому що на першому і другому поверхах проходи забудовані – доступу до стін, де мають бути опалювальні прилади, немає. Мешканці відкривають і ми відновлюємо. Матеріали будуть наші. Від мешканців потрібна тільки згода", – говорить Леся Савчук.

Скасовувати оплату за опалення таких нежитлових площ у будинках ніхто не буде, а от відновити внутрішні мережі треба, каже представник "Житомиртеплокомуненерго" Юрій Сушицький. У методиці прописано, що якщо у проєкті будинку передбачене опалення місць загального користування, то воно має бути і має функціонувати. І це є обов’язковою вимогою підготовки будинку до опалювального сезону.

"Є законодавчі акти, є нормативи, є методика обчислення нарахувань за надане і спожите тепло. Ми їх не можемо порушувати. Ми, як надавачі послуг, маємо їх дотримуватися. Так само і споживачі послуг мають їх виконувати. Це державно-правові акти, ухвалені ще в січні 2019 року. Хто не стане сплачувати – ми будемо це вирішувати у юридичній площині", – говорить Юрій Сушицький.

Щоб зменшити суми у платіжках, треба провести енергоаудит будинку та зменшити втрати тепла.

"Зараз люди, які живуть у багатоповерхівках за опалення місць загального користування, сплачують в середньому 15-20 відсотків від повного обсягу спожитого тепла у будинку. Але цю суму можна зменшити. Для цього потрібно утеплити стіни, вікна, дах, провести ізоляцію дверей, труб. Бо розраховувати тепло на опалення у теплокомуненерго все одно будуть. І певний коефіцієнт від загальних потреб будуть розподіляти на всіх", – сказав керівник асоціації ОСББ Житомира Ігор Скоропад.

На сьогодні 60 % від усіх багатоповерхівок Житомира обладнані приладами обліку тепла.