У Житомирі встановлюють пам'ятник видатним борцям за Українську державу Омеляну Сенику і Миколі Сціборському. Втановлення пам'ятника розпочалося 17 березня на території Спасо-Преображенского Кафедрального собору. Ініціаторами встановлення данного монументу є ВО "Свобода" в м. Житомирі. Метою данної акції є віддати глибоку шану нашим видатним землякам і борцям за Українську державу. Офіційне відкриття відбудеться в найближчі дні.

Довідка:
Омелян Сеник народився у місті Яворові на Львівщині. На початку Першої світової війни 1914–1918 вступив до австрійської армії, згодом — сотник Галицької армії. З 1921 — член Української військової організації (УВО), входив до Начальної та Крайової Команди УВО, член «Летючої Бригади» УВО.З лютого 1928 до кінця 1929 — 9-й крайовий Командант УВО. Деякий час — головний редактор органу УВО «Сурма». З 1927 — член Проводу українських націоналістів. У 1930-х роках — член Вищого (чотириособового) Проводу ОУН. В організації відповідав за внутрішню політику і вів організаційну роботу.На початку радянсько-німецької війни 1941-45 призначений керівником Основної похідної групи ОУН (А. Мельника), яка мала дістатися Києва і проголосити державність України.Загинув 30 серпня 1941 року внаслідок теракту в Житомирі. Микола Сціборський народився 28 березня 1898 року в сім'ї чиновника. Освіту теж здобував у Житомирі – у Першій чоловічій гімназії (сьогодні –Житомирський державний університет ім. Івана Франка). Службу в царській армії почав ще в 1915 році однорічником І-го розряду. 1 січня 1916 року закінчив школу прапорщиків. Службу проходив в 1-му лейб-гренадерському Катеринославському імператора Олександра ІІ полку І-ї гренадерської дивізії гренадерського корпусу ІІ-ї російської армії. Нагороджений орденами Святої Анни 3-го і 4-го ступенів та Святого Станіслава 3-го ступеня, Гергіївським хрестом 4-го ступеня.Молодим юнаком переходить з російської до Української Армії і бере участь у всіх її бойових діях аж до 1920 р.,служив він в окремій команді дивізії і досяг рангу підполковника. По закінченні збройної боротьби, перебувши польські табори, виходить на еміграцію, де закінчує свою освіту, осягаючи диплом інженера економіки на Українській Господарчій Академії в Подєбрадах.Стає на чолі Легії Українських Націоналістів, що разом з УВО 1929 р. лягає в основу Організації Українських Націоналістів, в Проводі якої від того часу М. Сціборський займає визначне місце.У 1928-1934 роках видавав у Празі ідеологічний орган ПУН — журнал «Розбудова нації», співпрацював у націоналістичних виданнях — «Державна нація», «Сурма», «Українське слово».На початку Великої Вітчизняної Війни 1941-1945рр. у складі основної похідної групи вирушив у Київ. Загинув 30 серпня 1941 року разом з О.Сеником у Житомирі внаслідок теракту.

За матеріалами