Сьогодні позичальники шукають підтримки і розуміння ситуації та сподіваються на полегшення кредитного ярма. Громадське об'єднання "Правдива країна" провело у Житомирі прес-конференцію, на якій активісти розповіли про сьогоднішній стан речей. Суть полягає у тому, що більшість кредитів у валюті люди брали в період 2006-2008 років, коли курс гривні до американського долара становив п’ять гривень за долар, а відсотки були майже вдвічі меншими у порівнянні з гривневими кредитами. На сьогодні курс зріс більше, ніж удвічі, і сплата кредитних зобов’язань для багатьох стала дуже складною, якщо не неможливою. Банки правлять своє: "брали – платіть", люди платити не відмовляються, але просять змінити правила. Основна пропозиція – зафіксувати для кредитів у валюті курс на рівні хоча б вісім гривень за долар:
"Всі згодні платити. Але це питання потрібно вирішити таким чином, щоб це було доступно людям. Доступно в такому плані: щоб людина могла платити, могла жити. Що таке жити? Вона повинна якісь кошти залишати на власні потреби. А зараз такий час, що само собою виходить, що всі гроші йдуть тільки на кредити", – розповів координатор об'єднання "Правдива країна" Олексій Єсипенко.
На початку липня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект про реструктуризацію кредитних зобов’язань в іноземній валюті в гривневі кредити, який мав би захистити інтереси позичальників. Але активісти стверджують, що це абсолютно не так. Зокрема, йдеться про перерахунок залишків по кредитах за курсом долара на момент проведення реструктуризації, а це аж ніяк не п’ять або вісім гривень, на які сподіваються позичальники. Також документ обмежує коло осіб, яким можуть бути реструктуризовані кредити, лише тими, хто позичав гроші для придбання житла. Крім того, існують обмеження і в сумах несплаченого залишку – до одного мільйона гривень. А ще позичальник не повинен мати заборгованості по кредиту на дату реструктуризації. Люди кажуть, що депутати знехтували їх пропозиціями, викладеними в іншому законопроекті і обурюються ставленням держави:
"Якщо брати простих людей, які працюють, то зрозуміло, що їх зарплати не підвищилися. А курс виріс у 2,5 рази. У результаті сьогодні ми маємо проблему, яку ані держава, ані Нацбанк вирішувати не хочуть. Політика Нацбанку така: брали –віддавайте. А який там курс, їх не цікавить. При цьому вони рефінансують інші комерційні банки", – каже активістка "Правдивої країни" Ілона Байкова.
Говорять про понад 100 мільярдів гривень рефінансування для комерційних банків. В той же час невиплачених валютних кредитів, у перерахунку на гривню за сьогоднішнім курсом – 80 мільярдів. Позичальники кажуть, що за їх інформацією, сьогодні банки отримують максимум 20-30 відсотків платежів за валютними кредитами. Що буде далі? Люди сподіваються, що їх таки почують, розроблені ними поправки до прийнятого за основу законопроекту будуть враховані і пропонують об'єднати зусилля усіх, кого зачепила ця проблема. Позиція "відлежатися на дивані" тут не пройде. Банки голосно заявляють про свої права навіть учасникам антитерористичної операції, яких держава обіцяла захистити: "Приїхала людина зі Слов'янська з пораненням, нині знаходиться на реабілітації. Телефонує мені і каже, що сьогодні мені подзвонив банк і просить виплатити кредит. Хоча раніше влада пообіцяла, що скасує усі відсотки. Виходить – це просто слова". Долучитися до активістів можна на Фейсбуці – це групи "Кредитний майдан" та "Громадський контроль банків". Або зв’язатися з координатором об'єднання "Правдива країна" Олексієм Єсипенко по телефону – 067 932 44 91.
