30 жовтня учасникам бойових дій, пораненим у боях під Дебальцевим та Широкиним, Олександру Трухіну та Сергію Недашківському начальник УМВС України в Житомирській області Валерій Рудик вручив медалі «Захиснику Вітчизни», якими добровольці батальйону «Донбас» нагороджені за особисту мужність і відвагу.
- Для мене це велика честь вручити Вам, нашим героям, державні нагороди, - наголосив очільник обласної міліції. – Житомирщина з великою повагою ставиться до учасників антитерористичної операції. Більше 56% працівників міліції області пройшли через горнило АТО особисто. Захищати Вітчизну – це велика честь і відповідальність, вітаю Вас.
22-річний Олександр Трухін потайки від рідних пішов добровольцем у жовтні 2014 року. У батальйоні «Донбас» служив у штурмовому взводі. Не раз доводилось прориватись та обороняти сумнозвісні 29-й та 31-й блокпости, найбільш віддалені та майже відрізані від інших українських позицій. Після поранення 31 січня 2015 у боях під Углегорськом тривалий час лікувався.
- Ми виходили з оточення колоною у районі Дебальцево і потрапили у засідку під щільний обстріл, - розповідає Сашко. – Врятувала досвідченість водія нашого БМП, який дивом зміг вивести машину і нас з-під вогню. Правда, полягло там за 8 хвилин кілька десятків хлопців, особливо з 30-ки (30-та мехбригада), ми разом йшли. Поранення я отримав там же. Розмовляли з гранатометником та снайпером 30-ки, коли накрило вибухом. Хлопці загинули на місці, а мене обсипало осколками. Втратив свідомість, а коли прийшов до тями, зрозумів, що поранення потиличної частини голови. Уже в госпіталі лікарі сказали, що осколок зразу й рану припік, що врятувало від масивної крововтрати.
Нині хлопець знову оформляє документи для служби за контрактом у військовій частині Нацгвардії. Каже, що вже пройшов перепідготовку й чекає вердикту лікарів. Освоїв керування безпілотними літальними апаратами й переконаний, що нова спеціальність вкрай необхідна на передовій.
З Сергієм Недашківським Сашко знайомиться просто на зустрічі в УМВС. Хлопці обоє з батальону «Донбас» і мають багатьох спільних знайомих, але там знають один одного, у більшості, лише за позивними. Особисто ж раніше не зустрічались – різні взводи.
47-річний Сергій Степанович теж доброволець.
- Я інженер, з Житомира, але у серпні 2014 покинув все і пішов добровольцем. У військкоматі сказали, що через вік не можуть мобілізувати, то я записався просто у спецбатальйон «Донбас». Був заступником командира взводу. Поранення отримав під Широкиним, коли у лютому 2015 розпочалися атаки на Маріуполь. Там був російський спецназ, я знаю точно. Осколкові поранення по всьому тілу, майже піврічне лікування, лише нещодавно переніс останню операцію на очах. Зір частково повернули, спасибі лікарям.