У 2016 році Житомирська міська рада увійшла до категорії міст з низьким рівнем публічності, посівши 18 місце (з 22) і набравши 49 % у рейтингу публічності органів місцевого самоврядування. Таку ж рейтингову позицію публічності міська рада мала у 2014 році (18 місце, 43%). А у порівнянні з 2015 роком, рейтинг публічності Житомирської міської ради знизився на 7 позицій (11 місце – 53%).
Результати відповідних спостережень презентувала Громадянська мережа ОПОРА. Показник публічності міського голови також знизився на 4 відсоткових пункти у порівнянні з минулорічним і наразі складає 52 % ( 56% у 2015 році, 44% у 2014 році); водночас, він вищий, ніж у 2014 році. Як пояснюють представники "Опори", низький рівень публічності міського голови Житомира (17 місце з 22) пов’язаний з багатьма факторами, серед яких, зокрема, відсутність інформації про процедуру запису жителів міста на прийом до міського голови, про процедуру прийому громадських організацій, ініціативних груп, релігійних організацій. Не регулярно, не оперативно, не систематично висвітлюється інформація про діяльність міського голови на сайті міськради. Серед позитиву відмічається, що є інтернет-приймальня, але відповіді на такого типу звернень громадян не є офіційними. Нормативні документи Житомирської міської ради оприлюднюються на офіційному сайті із порушенням строків, а у певних випадках взагалі відсутні. Також відсутні у вільному доступі протоколи засідань конкурсної комісії про результати конкурсів на заміщення вакантних посад, відсутній Стратегічний план сталого розвитку міста Житомира, відсутня програма соціально-економічного розвиту міста на середньостроковий період (5 років), у повному об’ємі генеральний план міста Житомира (хоча позитивним є те, що консультації з громадськістю щодо внесення змін до Генплану міста проводяться у соціальній мережі), все це ускладнює можливість інформування мешканців про концептуальні документи міста.
Порівняльне дослідження проводиться четвертий рік поспіль незалежними експертами за ініціативи Львівської команди Громадянської мережі ОПОРА. Дослідження охоплює усі обласні центри України.
