Ще з початку перебудови навчального закладу керівництво школи та батьки учнів скаржилися на житомирську компанію, яка виграла тендер на проведення робіт: "О 10.00 їх ще не було на місці будівництва, а о 15.00 їх вже не було. Далі – все стоїть", - розповідає директор школи Віра Волошенко. "Матеріал увесь розкиданий, роботи припинені, загублена документація, як виявилося, що не можуть будівельники розпочати роботи. Це абсурд", – розповідає мама учня ЗОШ №13 Ірина Грабчук.
Через декілька місяців новий корпус поступово став вибудовуватися. Директор фірми, яка здійснює перебудову, Ігор Дрогоруб запевняє, що мав об'єктивні причини затримки будівництва. Однією з головних проблем було те, що для фірми будівельників не зрозумілою була доля старого корпусу школи, який все ж згодом вирішили демонтувати, а на цьому місці зробити ще одну добудову.
"На першому етапі проекту ми побудуємо санвузли і класи, тепер ми плануємо ще зробити нову їдальню, нову кухню, закупити нове обладнання та печі. І, я так розумію, що буде якийсь маленький спортзал на другому поверсі", – розповів Ігор Дрогоруб.
Наразі в школі №13 їдальня розташована у невеличкому дерев'яному приміщенні на території навчального закладу. Туалет також розміщений на вулиці. У школі немає навіть актового залу і спортивних майданчиків, тому діти в зимову пору, зазвичай, просто катаються на льоду. Станом на сьогодні у школі немає такого поняття, як паралельний клас. Випускників цього року – всього 8. За останні декілька років школа втратила понад 100 потенційних учнів, які надали перевагу навчанню у сільських школах. Незрозумілим лишається і фінансування перебудови школи, про яке говорять ще з 2015 року. Ціна цього питання 10-15 мільйонів, а поки перебудова здійснюється за гроші фірми-виконавця проекту.
5 березня 2025 року міськвиконком Житомирської міської ради затвердив Порядок проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міських автобусних маршрутах ...
25 березня житомиряни стали свідками того, як ремонтники ліквідовують яму з водою на перехресті вулиць Покровської та Грушевського, засипаючи її зрізаним асфальтом...
У 1989 році на вулицях Житомира з’явився незвичайний трамвай. Маленький, гарно розмальований, без звичних автоматичних дверей. Вагоновод в ньому стояв на відкритій посадковій платформі і попереджав ...