Пам'ятну дошку встановили на фасаді житомирської школи №7, де свого часу навчався Сергій Ковєшніков. Народився він 1962 року у Воронежі. Проживав у Житомирі. За фахом був військовим, закінчив школу прапорщиків, служив у десантних військах. Згодом пішов у відставку, працював в охоронних фірмах. У 2014 році одразу після анексії Криму пішов записуватися до військкомату, однак не підійшов за віком. Тоді Сергій Ковєшніков вирішив йти добровольцем до батальйону "Донбас".

"Сергій для всіх нас завжди був прикладом і еталоном мужності", – згадує Сергія Ковєшнікова його друг Володимир Адамович: "Сергій був моїм другом. Я його знаю... знав, як справжнього чоловіка, який вивчав і жив за принципами філософії самураїв. Він був мужнім – слово "мужність" і Сергій були одним цілим. Загинув він теж мужньо. Спи з миром, друже".

Вшанувати пам'ять Сергія Ковєшнікова прийшли учні, духовенство, представники громадськості та влади, а також дружина та син загиблого героя.

"Батько пішов на війну, усвідомлюючи, що це – його чоловічий обов'язок", – каже Данило Ковєшніков: "Батько пішов з розумінням того, що він – голова сім'ї, і в нього на цій території проживає сім'я – дружина, син, близькі. І він розумів, що він справді, як чоловік, має захищати свою територію, свою сім'ю і для нього це було важливо. Це був свого роду виклик для нього. Ще спочатку, коли були події на Майдані, це вже його зачіпало. І це дивовижно, бо народився він в одній країні, але, не дивлячись на це, він зміг пройнятися цими подіями, які відбувалися, і дуже швидко прийняв для себе рішення".

Сергій Ковєшніков загинув 29 серпня 2014 року під час виходу так званим "зеленим коридором" з "Іловайського котла". На околиці с. Червоносільске пожежна машина, у якій був і Сергій Ковєшніков, натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Загинув разом з Редом, Бані, Туром, Восьмим та Ахімом. 3-го вересня його тіло разом з тілами 96 інших загиблих у "Іловайському котлі" привезли до Дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. Сергія Ковєшнікова тимчасово поховали на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, як невпізнаного героя. Згодом його упізнали за тестами ДНК та перепоховали 17 березня 2015 р. на Смолянському кладовищі у Житомирі.