У чому полягає небезпека азбесту? Якими є базові заходи захисту при використанні матеріалів, що його містять? Відповіді на ці питання представники компаній-підрядників та працівники виконавчих органів Житомирської міської ради – замовники ремонтних робіт – отримали 12 жовтня під час семінару організованого департаментом економічного розвитку міської ради.

Про урахування особливостей азбесту під час виконання капітальних ремонтів покрівель об’єктів міської інфраструктури учасникам семінару розповіли швейцарські консультанти Том Таушер та Костянтин Дрозд (компанія Poyry).

Азбест має широке застосування в промисловості завдяки своїм властивостям і низькій вартості. Його застосовують у виробництві покрівельних виробів (шифер та інше), фасадних плит, стінових виробів (пінобетон, хризотилцементні листи), теплоізоляційних матеріалів, азбестотехнічних виробів (фільтри, фрикційні деталі, гальмівні стрічки), гумотехнічних виробів.

«Азбест – мінеральне волокно природного походження. Існує 6 типів азбесту. Для населення використання матеріалів з вмістом азбесту є зручним через його властивості: вогнестійкість , стійкість до хімічного впливу , еластичність , а також високі електро- та термоізоляційність, – розповідає Том Таушер. – Але попри велику кількість позитивних якостей, споживачі забувають про негативний вплив азбесту, що зможуть призвести до захворювань таких як: азбестоз, рак легенів, мезотеліма».

Вплив азбесту на здоров’я залежить від частоти та тривалості контакту з азбестом, а також наявності шкідливих звичок, наприклад – паління. Але небезпечними азбестовмісні вироби стають тільки у разі пошкодження, каже лектор: «Матеріали зі вмістом азбесту взагалі не вважаються шкідливими, якщо не вивільняють пил чи волокна в повітря, де волокна можуть потрапляти у дихальні шляхи. Якщо просвердлити дірку або пошкодити азбестову плитку для стелі, вона може вивільняти волокна у повітря. Якщо матеріал не чіпати та не порушувати його цілісність, він не вивільнятиме волокон та не загрожуватиме здоров'ю».

Фахівці рекомендують під час роботи з такими матеріалами використовувати спеціальні комбінезони (що після використання утилізуються), респіратори FFP3 (одноразового використання), рукавички та взуття.
Том Таушер розповів про хронологію вивчення питання шкідливого впливу азбесту та документи, що було прийнято в Швейцарії задля заборони його використання.

«Азбест використовується у всьому світі як будівельний чи ізоляційний матеріал десь з 1900-тих років. У 1939 році SUVA (Швейцарський інститут страхування від нещасних випадків) визнає, що азбест є причиною захворювання працівників. Протягом наступних років в країні проводяться медичні аналізи працівників, що піддавалися небезпеці контакту з азбестом, азбестоз включають до переліку професійних хвороб, а підрядників змушують зупинити використання азбесту як зовнішньої ізоляції. У 1990 році Федеральна Рада Швейцарії взагалі забороняє азбест. У 1991 була прийнята Директива EKAS 6503, яку було оновлено у 2008 році», – поінформував лектор.

23 червня 2017 року Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило наказ від 29.03.2017 № 339 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест», яким передбачена заборона на виробництво і використанням всіх видів азбесту, азбестових виробів і матеріалів в технологічних процесах, а також при проведенні будівельних робіт.
Мета наказу – захист здоров’я працюючих та населення через зниження рівня захворюваності та смертності від хвороб, викликаних впливом азбестовмісного пилу.
За даними ВООЗ у світі близько 100 тисяч осіб помирає щорічно від хвороб, викликаних дією азбесту. Як свідчать наукові дослідження низки учених, використання азбесту та продукції, в якій він міститься, може стати причиною таких захворювань як азбестоз, мезотеліома та рак легенів.
Міжнародне агентство з вивчення раку при ВООЗ віднесло азбест до першої, найбільш небезпечної категорії сполук зі списку речовин-канцерогенів, для яких існують достовірні відомості про їх шкідливість для людини.
У МОЗ зазначили, що в Україні існує 7 підприємств, які виготовляють вироби з використанням хризотилового азбесту. На зазначених підприємствах працює близько 4 тисяч осіб.
Водночас в Україні є виробники, які вже налагодили виробництво шиферу без застосування азбесту.