Ці та інші питання розглядалися в рамках круглого столу, що проходив в стінах облдержадміністрації. До участі запросили очільників Житомира та області, депутатів місцевих та Верховної рад, представників Міноборони та Генштабу, територіальних управлінь юстиції і Держгеокадастру та ще ряд державних установ і організацій. Однак із довгого списку запрошених на зустріч прибули лише одиниці.
Серед присутніх – переважно самі учасники АТО, військовослужбовці, громадські організації, журналісти і кілька депутатів обласної та Житомирської міської рад.
"Я прошу вибачення, але в нас сталася накладка. Тому що селекторна, а відкривати сьогоднішню зустріч повинен був заступник голови облдержадміністрації Ярослав Лагута. Сьогодні також розширене засідання у Гройсмана, і керівники обласної ради і облдержадміністрації і також заступник голови ОДА Олексій Ясюнецький – вони всі в Києві, тому я за них теж прошу вибачення", – пояснила одна із організаторів заходу – керівник Центру безоплатної юридичної допомоги для учасників АТО Люсія Коберник-Сачине.

Самі військові кажуть, що за ці роки вже звикли до такого ставлення влади. За словами заступника голови громадської організації "Атошник" Сергія Артемова, на Житомирщині повільно рухаються всі питання, пов’язані з вирішенням проблем учасників АТО, а виділення земель – це взагалі окрема тема:
"Це питання стоїть ще з 2014 року. Тут, мабуть, вже можна не соромитися, кажучи, що все це йде, починаючи з Президента. Хоча Президент у 2014 році обіцяв, що хлопці отримуватимуть землю без проблем. Але ми на сьогодні бачимо ці обіцянки Президента. Півроку наш кадастр стоїть, жодні землі взагалі не видаються. І це стосується не тільки АТОшників, а усіх людей. При цьому всьому ніхто не покараний, хоча ось уже півроку як недотримується Конституція, порушується закон. Ми вже зверталися і до Генпрокуратури, і до НАБУ, писали листи Президенту і Прем'єру – всюди ігнорування. В кращому випадку – відписка".

Учасники АТО розуміють, що землі на всіх не вистачить, тож згодні на грошові компенсації за ненадану їм землю, каже Сергій Артемов і наводить приклад Львова, де такий механізм практикують упродовж останніх двох років.
Депутати, у свою чергу, погоджуються, що питання треба вирішувати, однак просять врахувати, що бюджет того ж Житомира значно менший за бюджет міста-мільйонника Львова, при тому, що учасників АТО з Житомира та області в рази більше:
"Але все ж таки можна говорити і можна рекомендувати всім міським радам розробити програму щодо компенсації. Зрозуміло, що це не може бути якась фіксована кількість, але, може, це буде 5-10 або ж навіть хоча б хтось один з тих, хто потребує цієї компенсації і згоджується на неї. Крім того, я впевнена, що потрібно проводити перемовини з Міністерством оборони. Сьогодні стільки земельних ділянок, які було виділено в місті під те, що сьогодні називають кооперативами. Але насправді, це звичайний інвестор, який заходить в місто і безкоштовно отримує землю. То чому не можна говорити про те, що місто виділить земельну ділянку, а держава візьме участь в будівництві? В результаті спільно звести будинок, в якому дати 100-200 квартир учасникам АТО, і таким шляхом вирішити цю проблему", – відзначила депутатка Житомирської міської ради Любов Цимбалюк.

На завершення зустрічі депутати порадили громадським організаціям учасників АТО оформити звернення до всіх органів влади. Після чого місцева влада має взяти на себе зобов’язання пролобіювати винесення питання на рівні Верховної Ради з подальшим можливим його вирішенням в площині закону.