Житомирщина є однією з тих областей, яка не стоїть осторонь питань гендерної рівності. Жінки в органах державної влади в області займають ключову роль.

На цьому наголосив сьогодні, 30 жовтня, голова Житомирської ОДА Ігор Гундич, під час регіональної наради за участю Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе.

«Забезпечення гендерної політики – це питання забезпечення рівних можливостей чоловіків і жінок. Сьогодні вже третя така регіональна нарада, де ми вже охопили 10 областей. Всі ми спробуємо максимально пояснити, як бачимо свої пріоритети на центральному рівні, як ми можемо це спільно рухати на місцевому рівні. Ніколи раніше питання гендерної рівності не було серед пріоритетів Уряду. Цьогоріч є кілька головних напрямків, які ми окреслили в пріоритетах діяльності Уряду. І такі регіональні заходи ми проводимо, щоб можна було врахувати потреби конкретної громади і більш ефективно використати можливості на місцях», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Житомирщина на сьогодні одна з тих областей, яка не стоїть осторонь питань гендерної рівності. Жінки в органах державної влади в області займають ключову роль. Якщо візьмемо обласну державну адміністрацію, то 71% працює жінок. Якщо говорити про керівників структурних підрозділів, то з 22 керівників – 11 жінок. Чітко витримується гендерна рівність. Коли я прийшов на посаду, у нас була одна жінка головою РДА. У процесі своєї роботи я змінив 11 голів РДА, з яких 5 – призначені жінки. Тому питань щодо гендерної нерівності в ОДА не виникає», – наголосив Ігор Гундич.

Керівник області також додав, що на Житомирщині керівництво має єдине бачення щодо рівності чоловіків і жінок.

«Призначення на посади не є ключовим показником того, чи дотримується гендерна рівність. В області діє координаційна рада з питань сімейної та гендерної політики, проводиться багато просвітницьких акцій, семінарів, за що я вдячний активним громадським організацій. Чим більше ми про це будемо говорити, тим швидше ситуація буде вирівнюватися. І чоловіки, і жінки мають рівні можливості. Серед керівництва і області, і міста іншого бачення немає», – зазначив Ігор Гундич.

Для досягнення справжньої ґендерної рівності, потрібні не лише зміни на законодавчому та політичному рівнях, адже юридична рівність не завжди зумовлює рівність фактичну.

Про це під час регіональної робочої наради щодо пріоритетів ґендерної політики 30 жовтня повідомив міський голова Житомира Сергій Сухомлин.

За словами очільника міста, результати та наслідки ґендерної нерівності відображаються на усіх сферах нашого життя, незалежно від того, стосується це чоловіків чи жінок, дітей чи дорослих. Саме тому постає нагальне завдання інтегрування ґендерного підходу в політику на місцевому рівні.

«З цією метою місто Житомир у червні 2018 року приєдналося до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. Наше місто стало другим в Україні, після Вінниці. Приєднання до Хартії відбулося завдяки ініціативі депутатської групи «Рівні можливості» Житомирської міської ради», – зазначив Сергій Сухомлин під час свого виступу.

Він також додав, що цьому передувала значна робота виконавчих органів ради з упровадження ґендерної політики на основі комплексного підходу.

Зокрема, у муніципалітеті працювали за наступними напрямами: представництво на різних рівнях, удосконалення механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, підвищення компетентності посадових осіб органу ОМС тощо.

«Що стосується представництва на різних рівнях, то у нас склалася ситуація, коли на найвищому рівні керівництва містом маємо 50 на 50: міський голова та секретар міської ради, два заступники і дві заступниці. У виконавчому комітеті співвідношення на рівні 40% жінок, 60% чоловіків, на рівні керівників департаментів, управлінь та відділів 57% жінок, 43% чоловіків, на рівні депутатів – 19% жінок», – пояснив Сергій Сухомлин.

Крім того, розповів очільник міста, проводяться систематичні навчання працівників міської ради стосовно ґендерних підходів у роботі та на практиці втілюються ґендерні програми.

«У нас другий рік поспіль діє унікальна внутрішня навчальна програма з ґендерних питань «Гендерна кав’ярня» для посадових осіб місцевого самоврядування. Ми також включили ґендерну складову включено до Концепції стратегічного розвитку міста 2030, проведели гендерний аналіз двох міських програм – розвитку позашкільної освіти за місцем проживання та розвитку фізичної культури і спорту з метою включення ґендерного компоненту до названих програм. Міська рада підтримує проекти громадських організацій, спрямовані на подолання дискримінації за ознакою статі, протидію сексизму, популяризації внеску жінок у соціально-економічний розвиток міста, подолання ґендерних стереотипів тощо. Маємо дві гендерні бюджетні ініціативи, реалізовані у 2012-2015 та у 2016 роках – у сфері позашкільної освіти та охорони здоров’я», – повідомив міський голова.

Наостанок він також зазначив, що в листопаді 2018 року вийде аналітичне дослідження «Гендерне обличчя Житомира: вчора, сьогодні, завтра» зі статисткою, розділеною за статтю, в динаміці за 5 років.

«Досвід міста Житомира у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків неодноразово було представлено на всеукраїнському рівні, зокрема на Всеукраїнських медійних марафонах у Дніпрі, Житомирі і 26 жовтня 2018 – у Херсоні та інших заходах. На нинішньому етапі, після приєднання до Хартії, ми розробляємо Концепцію міської програми із забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків з урахуванням положень та моніторингових інструментів Хартії. Метою такої діяльності є запобігання дискримінації за ознакою статі в економічній, політичній, освітній, культурній, будь-якій іншій сфері життя громади, забезпечення потреб та надання якісних послуг жінкам і чоловікам різного віку», – підсумував Сергій Сухомлин.