Тиха вулиця Старовільська в Житомирі це частина стародавньої гужової Вільської дороги від Житомирського замка через Вільськ в містечко Черняхів. Вільськ нині село Черняхівського району, а колишнє містечко Черняхів - селище міського типу, районний центр Житомирської області. В XVII столітті дорогу почали забудовувати, і вийшла вулиця, яку назвали Черняховською. На початку XIX століття вона починалася від головних воріт середньовічного Житомира, які знаходилися на початку нинішньої Кафедральної вулиці (колишня Київська), і закінчувалася в районі нинішньої площі Короленко (тоді тут була міська межа, і стояв міський шлагбаум). А далі переходила в звичну гужову дорогу, яка вела через нинішні Метеорологічний провулок, вулицю Котляревського і вулицю Максютова в село Вільськ, а далі в Черняхів. В середині XIX століття була прокладена Брест-Литовська шосейна дорога, яка в межах міста Житомира стала продовженням Черняховської вулиці від нинішньої площі Короленко до нинішньої площі Звільнення. На початку другої половини XIX століття від нинішньої Соборної площі до нинішньої площі Короленко прорізали нову вулицю. Її, разом з частиною Черняховської вулиці (між нинішніми площами Короленко і Звільнення), назвали Вільско-шосейною, потім Великою Вільською вулицею. Після багатьох перейменувань вона тепер називається вулицею Перемоги. Відрізану частину Черняховської вулиці, що залишилася, назвали Старовільською вулицею. Це тепер від вулиці Якіра починається Старовільська, а ще півтора століття назад це була середина вулиці. Початок її від нинішньої Соборної площі до вулиці Якіра був ліквідований в другій половині XIX століття. А в тому місці, де тепер починається вулиця Старовільська, раніше була Подільська площа, від якої починалася і Подільська вулиця. Подільська площа була забудована і зникла після прорізки нової дороги на Вільськ, а початок Подільської вулиці в 1977 році перейменували на вулицю Якіра. В 1919 році Старовільська тимчасово називалася вулицею Єкатеринославською, потім знову Старовільською. В 1928 році міськрада ухвалила рішення про увічнення пам'яті видатного єврейського письменника, вчителя Шолом-Алейхема Менделі Мойхер-Сфоріма (1835 - 1917), який жив і працював в Житомирі 12 років і (як сказано в архівному документі) мав великі заслуги перед єврейським трудовим народом і жив на вулиці Старовільській.
Рішенням міської ради, зокрема, вулицю Старовільску було перейменовано на вулицю Менделі, а міській школі № 28 надано його ім'я. Але через помилку чиновників в документах (і на табличках) замість вулиця Менделі; писали вулиця Менделя і це було суттєвою помилкою, що зіграла згодом в долі цієї назви фатальну роль. Адже помилковий варіант адресував не до прізвища єврейського письменника Менделі, а зовсім іншого прізвища чеського вченого-генетика Грегора Менделя. І, коли у Радянському Союзі розпочалося гоніння на псевдонауки - генетику та кібернетику (початок 1950-х р.), вулиці імені ворожого псевдонауковця; Менделя знову повернули стару назву Старовільська;. В 1967 році до 50-річчя радянських органів держбезпеки за представленням міськвиконкому КПУ вулицю безпідставно перейменували у вулицю Чекістів. Нарешті, в 1995 році їй знову повернули колишню назву - вулиця Старовільська. На самому початку вулиці, на розі з Подільською вулицею (тепер - Якіра), в 1950-х роках стояла пивна Межирічера. Під час Другої світової війни всі будівлі на початку правої сторони вулиці (майже до нинішньої вулиці Ольжича) були повністю зруйновані. На початку 1950-х років, не розібравши вщент фундаменти старих будівель, побудували декілька нових житлових двоповерхових будинків. Через декілька років в місцях перетину із старими фундаментами стіни дали тріщини. Тепер ці будинки знаходяться в аварійному стані. Відремонтувати в даному випадку їх практично неможливо. Доцільно їх знести і побудувати нові.
