Наразі в Україні гостро стоїть проблема очищення стічних вод в малих населених пунктах. Так, за інформацією Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства, 60 селищ міського типу та 648 селищ загалом так чи інакше мають значні проблеми з цим. Основні причини – застаріла інфраструктура, недостатність фінансування, відсутність планів на регіональному рівні.

УСПП вже не перший рік співпрацює в рамках українсько-литовської ділової ради із колегами з Вільнюсу щодо розроблених в Литві модульних технологій очисних споруд для приватних будинків і невеликих міст до 10 тис. жителів з тим, щоб застосувати їх в Україні. Пілотні проекти за участі партнерів розроблялися на базі продукції литовської фірми «Traidenis» для двох містечок в Одеській та Чернівецькій областях. «Гнучке» каналізування за допомогою модульних систем, яке може бути як і розширене, так і зменшене – найкращий вихід для багатьох українських населених пунктів. Цей принцип апробований та довів свою ефективність часом в Литві та інших країнах Євросоюзу.

Про це йшла мова на on-line семінарі «Очищення господарсько-побутових стічних вод малих населених пунктів. Впровадження сучасних технологічних рішень» з представниками об’єднаних територіальних громад. Захід організований УСПП, а участь у ньому взяли представники Литви, Міністерства розвитку громад та територій України, обласних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад, агенцій регіонального розвитку, комунальних підприємств, будівельних та проектних організацій.

Учасники зауважили, що часто малим населеним пунктам, ОТГ не під силу утримувати очисні споруди, котрі є дорогими, або ж обслуговувати вже наявні, що є застарілими. Потрібні сучасні – недорогі та зручні технології.

Такими технологіями можуть стати литовські «Traidenis». Це установки глибокої біологічної очистки, в основі роботи яких – життєдіяльність аеробних мікроорганізмів. Ступінь очистки досить високий – до 98%. На виході із таких систем – технічна вода без кольору та запаху, яка може відводитися у грунт, зливову каналізацію, природні водойми чи використовуватися повторно – для поливу.

Це важливо, адже за даними того ж Інституту міського господарства, щонайменше 8 регіонів України потерпають через брак прісної води, зокрема до 234 тисяч українців так чи інакше залежать від води, котру привозять (не місцеві джерела).

«Подібні установки обладнуються в тих місцях, де відсутня можливість приєднання до централізованих каналізаційних мереж. Для селищ є модульні установки NV 2, котрі компонуються в залежності від потреб села чи містечка. Можливо регулювати навантаження, кількість підключень тощо. Головне – для кожного населеного пункту є окреме технологічне рішення», – зазначив технічний директор литовської компанії ЗАТ «Трайдяніс» Гінтарас Вінікайтіс.

«Перспективною є сонячна «сушка» каналізаційного мулу, що потім може використовуватися як паливо. Теплота згоряння – 14,5 мегаджоулів. Це може бути застосовано на вугільних ТЕЦ, на цементних заводах тощо», – розповів завідуючий відділом технологій альтернативних палив Інституту газу НАН України Костянтин П’яних.

Учасники семінару підсумували: ОТГ потрібно посилювати співробітництво між окремими громадами щодо водопостачання та каналізування. На місцевому рівні необхідно розробляти відповідні схеми, що корелювалися б із загальнодержавною політикою. Науковці, ділові організації, УСПП активно сприятимуть цьому процесу, а литовські партнери готові надавати технології, пропонувати відповідні рішення для кожного окремого випадку.

«Ми очікуємо, що за результатами семінару підготуємо окрему «дорожню карту» разом з Мінрегіонбудом, зацікавленими представниками місцевих громад та нашими литовськими партнерами, і це стане початком системної роботи щодо проблем із каналізуванням в областях», – підсумував захід перший віце-президент УСПП, співголова українсько-литовської ділової ради Сергій Прохоров.