Банки постійно пропонують нові й нові рівні захисту карток і рахунків, аби переконати клієнтів у безпеці своїх послуг. Однак і ласі до чужих грошей аферисти не сидять, склавши руки. Сьогодні існує безліч способів, як ошукати власника карти. Ми розкажемо про найпоширеніші ситуації та як не стати жертвою лиходія.
Треба пам'ятати, що аби скористатися вашою карткою, шахраям необхідні перш за все дані від неї, а саме:
- номер картки;
- термін дії;
- CVV код;
- PIN код;
- рідко – ім'я власника.
Для дрібних покупок у деяких банках в картках не вимагають пін-коду — лише підпис власника. З цього випливає перше, для багатьох очевидне, правило, яким і досі нехтують: тримайте картку при собі та не давайте її у руки третім особам. Це стосується й ситуацій у кафе чи супермаркетах, де ви віддаєте картку обслуговувальному персонажу: є ризик, що ви недорахуєтеся декількасот гривень на рахунку, якщо не більше. У цьому випадку онлайн-банкінг — ваш друг. Ви оперативно отримаєте сповіщення про всі операції з карткою, а також зможете поповнити рахунок через телефон, зменшивши ризик витоку даних: https://money.kyivstar.ua/catalog/cashaout_card
Для більш крупних оборудок шахраї намагатимуться попри все заволодіти вищезгаданими особистими даними. Яким чином вони можуть це зробити?
1. «Вашу картку заблоковано!»
Уявімо ситуацію: вам телефонує незнайомий номер та поважним голосом повідомляє, що вашу картку заблокували через підозрілі операції. Ви нічого такого не робили? Не біда. Продиктуйте лишень номер картки, пін-код і ті три циферки на звороті — і проблема зникне за лічені хвилини! Про те, що зникнуть й усі гроші з рахунку, вас звісно попереджати не будуть. У особливо довірливих громадян таким чином можуть випитати й паспортні дані. А останнім часом шахраї не хочуть навіть витрачати час на спілкування і надсилають смс-повідомлення з текстом, написаним ламаною латиницею.
Вихід один: умикати Станіславського та ретельно перевіряти кожен дзвінок і повідомлення. Працівники банку ніколи не питатимуть у вас пін-код — про це наголошується чи не на кожному банківському сайті у розділі безпеки. Така вимога — явна ознака нечесної на руку людини. Співробітник банку обов'язково назве організацію, від імені якої працює, та звертатиметься до вас на ім'я. Не переходьте за жодними посиланнями в повідомленнях. Якщо у вас підключений мобільний банікнг, то напевне ви вже маєте ланцюг повідомлень від банку. Новий контакт — явно номер шахраїв, а не співробітників. Якщо ж ситуація видається достовірною, то спробуйте ще раз самостійно перетелефонувати на гарячу лінію або відвідати відділення банку.
2. Лже-банкомат.
Інший спосіб дізнатися ваші банківські дані — махінації з банкоматами та терміналами. На пристрої ставлять камери або зчитувальну аппаратуру, яка повідомляє крадіям всі необхідні коди та номери. Тому не нехтуйте закликом перевірити зовнішній вигляд банкомата: майстерність шахраїв часом вражає, і лже-банкомат нічим не поступається справжньому. Намагайтеся знімати готівку в людних і добре освітлених місцях, а ще краще — у приміщенні відділення банку.
У банкоматі можуть притримати зняті вами гроші: для цього на місце для видачі купюр клеють звичайний скотч. Поки ви розбираєтеся з банком, шахраї вже тікають з купюрами. Тому за будь-яких неполадок з аппаратом у жодному разі не лишайте там картку чи гроші. Телефонуйте в банк, не відходячи від місця пригоди.
3. Гігієна в мережі.
Фішінгові сайти — це веб-сторінки, які маскуються під банки, готелі, продаж квитків чи будь-яку іншу організацію, де вам необхідно вводити особисті дані. Деякі сайти роблять нашвидкуруч, а деякі не відрізниш від справжніх. Людина проводить операцію, отримує повідомлення про збій в роботі системи — а грошей вже нема.
Яким посиланням можна довіряти? Безпечними є сайти, адреса яких має такий вигляд: назва.ua. Шахраї нізащо не будуть реєструвати сайт на один день у верхній доменній зоні національного рівня «ua». Перевіряйте також протокол https в адресному рядку та зеленого замочка — це гарантія безпеки. Перед тим, як скористатися новим сайтом, перевірте відгуки на інших ресурсах.
